10 зворушливих і смішних історій про те, що тато кращий за всіх супергероїв разом узятих

Коли чоловік стає батьком, він відразу ж наділяється магічною суперсилою, щоб завжди прийти на допомогу своєму чаду, підтримати його і навчити.

Іду на роботу з обідньої перерви, погода така гарна, сонечко, розчулилася і почала підспівувати пісеньці, яку слухала через один навушник. Тут відчуваю, як мої ноги відриваються від землі, мене тягнуть вгору і такий звірячий крик за спиною «Якого біса ти тут робиш?» Викручуюся, бачу обличчя мого мучителя, який тримає мене за шкірку, як кошеня. У дядька очі стають квадратними, він акуратно ставить мене на місце і, обтрушуючи казна від чого мою курточку, бурмоче: «Вибачте, вибачте, зі спини за свою дочку прийняв, подумав, що мала контрольну з математики прогулює!» Дашенька, 29 років.

Завжди кажуть тільки про мам. А я хочу розповісти про свого тата. Мати кинула мого батька і мене, коли мені було лише 5 років. Зараз мені 24, і весь цей час мене виховує батько. Він навчив мене лагодити змішувачі, електричні розетки, забивати цвяхи, водити машину, пекти пироги. Але мій тато ще й мама! Він знає розмір моїх колготок, одягу. Знає, яку косметику я люблю, радить мені, яке купити плаття або взуття. Йому можна розповісти будь-який секрет або задати питання на будь-яку тему. Він завжди зрозуміє і допоможе. Пишаюся ним. І люблю.

Мій тато — класичний панк: взимку і влітку в шкіряній куртці, з кольоровим ірокезом на голові, забитий татухами, в вухах кульчики, багато хто дивиться на нього з обуренням і запитують, чому ж таке опудало могло свою дитину навчити, чи то пак мене. А я скажу, що цей «відбитий панк» все дитинство водив мене по музеях і театрах, плюючи на те, як на нього там реагують, наймав мені репетиторів і разом зі мною вивчав французьку за піснями Едіт Піаф, терпляче слухав, як я вчуся пілікати на скрипці, попутно навчаючи грі на гітарі, допомагав вибирати перші в моєму житті туфлі, вчив основам самооборони і водив як на рок-концерти, так і в консерваторію. Зараз я чекаю дитину, а тато вчиться в’язати, щоб майструвати своїй онучці пінетки і теплі шарфики, і я на всі 100% впевнена, що у моєї дочки буде найкращий в світі дідусь.

Дочка (6 років) запитує:
— Мама, що таке «мумія»?
Починаю пояснювати, мовляв, Єгипет, фараони і т. д. Бачу, що не розуміє.
— Ну йди спитай у тата.
— Тато, що таке «мумія»?
— Мужик сушений!
— ААА зрозуміло.

У дитинстві любив плюхатися плазом на лід і щоб тато мене по ньому тягнув, тримаючи за ногу. Тато сміявся, казав, що, коли я виросту, він помститься. Виріс, у мами день народження, зустрілися за пару кварталів, щоб букет купити, вже додому йдемо, як тато плюхається на лід, простягає мені ногу і каже: «Тягни, синку, тепер твоя черга». Так і тягнув до самого будинку з букетом в зубах, ледь пуп не розв’язав, а тато задоволений такий, ковзає на спині і посміхається.

Захотілося мені єдинорога, ну дуже-дуже сильно, навіть розревілася, тому що так сильно його хочу, але його у мене немає. Тато дивився на мене, дивився, одягнувся і пішов, повертається через 2 з гаком години з метровим єдинорогом під пахвою: білосніжний, з рожевою гривою і хвостом, окулярами лавандового кольору, від розчулення знову розревілася. Тато тільки розгублено поруч потоптався, поплескав мене по маківці і заварив чашку чаю з м’ятою, типу, нерви мені підлікувати. Як уявлю, що цей суворий вояка, полковник !!! тягнувся через все місто з Єдинорожки, аби порадувати вагітну доньку, поки її чоловік у відрядженні. Розумію, що ніхто і ніколи не буде любити мене так само сильно, як тато. Він ще не знає, але свого хлопчика збираюся назвати Олексієм, в його честь, чоловік не проти.

Їхала з татом в автобусі, я на передньому сидінні, а він через кілька місць від мене. Підходить хлопчина і питає: «Вашій мамі зять не потрібен?», Я відповідаю: «Щодо мами не знаю, а ось у тата спитаю», і не встигає він щось сказати, як я кричу через весь салон «Тато, тобі зять потрібен?». Той, не встаючи з місця: «Ей, зятьок, скільки разів підтягуєшся?» — «Ну, шість» — «А прес?» — «Раз двадцять» — «Що запропонуєш за мою дочку?» — хлопчина, не розгубившись, простягає йому «Снікерс». Татусь відкрив упаковку, відкусив від батончика і простягнув: «Прийнято, дочка тепер твоя, ти дрищ, звичайно, але я тобою займуся». Тато ним зайнявся: щоранку пробіжки, віджимання, підтягування і т. а., а півроку після того мене повів під вінець не той худенький хлопчик, а підкачаний красавчик. Спасибі, тато.

Зібралися ми якось у справах. Одягаю в кімнаті шестимісячну доньку. Чоловік в цей час в верхньому одязі та взутті чекає біля дверей, коли я подам йому дитину. Йому стає нудно, і він, впавши на коліна, щоб не роззуватися, приповзає до нас в кімнату. Став розмовляти з дочкою, а вона на нього дивиться такими закоханими очима! Я кажу чоловікові: «Тільки подивися, як вона тебе любить! І за що, цікаво?» Чоловік, відповзаючи до дверей заднім ходом на карачках, бурчить собі під ніс: «Тому що вона знає, хто в нашій родині найбільш адекватний …»

Записала наших дочок в балетну школу, навчаються, все у них виходить, а тут капризи почалися, типу, набридло, важко, не хочемо, не будемо і т. д. Я з ними говорила, моя мама говорила, мама чоловіка говорила, а вони стоять на смерть, ні і все. Вирішила пустити в хід важку артилерію — відправила до них чоловіка, півгодини з дитячої тихо, годину, півтора, потім вибухи дитячого сміху і переляканий голос чоловіка, що повторює «Ні, ні за що». Виявилося, що дочки поставили умову, що будуть займатися, якщо і тато буде. Він довго пручався, але під нашим дружним натиском здався, тепер 3 рази в тиждень можна спостерігати таку картину: дівчатка біжать з тренувань і повторюють всі вправи в кімнаті для танців, а з ними, в обтягуючих лосинах і водолазці, пихкає мій бегемотик — майже стокілограмовий мужик, старанно повторює всі балетні па і пліє. Це любов.

Коли мені було 18, я дізналася, що мій батько насправді мені не рідний. Мій рідний батько покинув маму вагітною. Я була в шоці. Всю ніч плакала, думала: «Чому це зі мною сталося? Ми не сім’я?». А потім я стала згадувати. Я згадала, як тато сидів до першої години ночі, роблячи зі мною вироби в садок, коли мама була на зміні. Згадала, як тато допомагав одному в гаражі, а я раптово забігла туди і в мене полетіла розпечена до червоного залізна арматура … Тато схопив її голою рукою. Опік був страшний. Зате я ціла. Згадала, як на кожен день народження він дарував мені нехай і невеликий, але гарний букетик. І вранці я прийшла на кухню, коли тато пив каву, побачила той самий шрам на руці від опіку, обняла і сказала, що іншого тата у мене немає і бути не може.

ЧИТАЙТЕ:  Гумор з поліклініки