Перша зустріч з нашою майбутньою дачею відбулася 11 років тому і залишила незабутні враження.
Дикі зарості, будиночок з вибитими вікнами і велика купа землі, все поросло кропивою. Що ж приваблювало? Гарне розташування (поруч ліс та річка), цікавий будиночок і невисока вартість (700 у. е.). Так дача нарешті знайшла своїх господарів, а наша сімейна пара перетворилася в захоплених дачників.
Насамперед корчували зарослі, косили траву, чистили і склили будиночок. За допомогу і слушні поради спасибі батькам! Потім розпланували територію: невелику частину відвели для городу, решта – під газони і квітники. Для огорожі натягнули сітку, варіант глухої стіни виключили відразу. Огорожу зробили зеленою, висадивши декоративні кущі. Самі кущі ростуть повсюдно біля залізниці, де ми їх і накопали. Зараз огорожа досягає двометрової висоти і огороджує ділянку з двох сторін. З боку сусідів теж зелена ширма-паркан з дівочого винограду.
Оскільки джерела води на ділянці не було, першою будівлею був колодязь. Копали його фахівці, а ось оформленням займався чоловік.
Він же побудував альтанку, літній душ і невеликий дерев’яний сарай. Оздоблення тераси, балкона, ганку теж була виконана його руками. Він же зробив і майже всі дачні меблі.
Тут для нас головне – це практичність, зовнішній вигляд і невисока підсумкова вартість. Наприклад, кутовий диван – це подіум з бруса і фанери, два матраци та подушки.
Літній душ зробили зі старих домашніх дверей і вікон, зсередини оббили сайдингом.
Я відповідаю за текстиль, освоїла пошиття римських штор.
Ще нам подобається використовувати в дачному інтер’єрі різні старі речі, які багато хто просто викидають.
Трохи про дачний будиночок. Його площа (всього 36 кв. м) включає спальню з балконом, кімнату, кухню, веранду і невелику терасу.
Найголовнішою незручністю для проживання була відсутність в будинку води, і вирішити це питання потрібно було з найменшими фінансовими витратами. Виходом став сезонний водопровід. У колодязі на полиці встановили насосну станцію, від неї проклали шланг на кухню. У кухні під умивальником розташували тен для нагрівання води, каналізаційна труба виходить в невелику яму.
Першим серйозним ландшафтним проектом була альпійська гірка зі ставком. Камені для неї збирали по всій окрузі, хвойники вирощували самі з живців, доповнили все рослинами.
Зараз всі хвойники розрослися і зімкнулися в єдину композицію.
Багато цікавого почерпнули з інтернету, книг і журналів. Так, я добре засвоїла головне правило квітників: вони повинні «працювати» круглий рік. У нас весну починають первоцвіти, примули і цибулинні, влітку цвітуть іриси, троянди, лілії, їх доповнюють хости і астильби, восени – жоржини і хризантеми.
А фаворитом нашої дачі можна назвати лаванду, яка росте навіть в щілинах фундаменту будинку.
Город садимо за принципом «Краще менше, та краще». У нас немає плантацій картоплі, зате ростуть дині і кавуни, зелень і овочі.
В саду багато плодових дерев і чагарників, особливо полюбила кислий грунт лохина.
Оскільки наша ділянка крайня, поступово ми упорядковували і прилеглу територію.
Зараз важко підрахувати всі фінансові витрати. За 11 років найдорожчою була заміна покрівлі (500 у. е.), Решта – це покупка садової техніки та інвентарю, матеріали для виготовлення меблів. Набагато більше було вкладено праці, творчості і любові. Попереду багато планів, ми обговорюємо їх довгими зимовими вечорами, щоб з настанням весни знову сказати: «Привіт, дача!»
Що Ви думаєте з цього приводу?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!