Звернення молодого вчителя до підлітків

Цей лист нагадує скоріше крик душі, ніж звернення. Але він буде корисний і дітям, і дорослим.

“Дорогі підлітки, ви любите школу? Хоча ні, стривайте! Швидше за все, ви вважаєте її прикрою повинністю, з якою доводиться миритися. Ви з великим задоволенням посидите в соцмережах, погортаєте паблік і подивитеся черговий серіал. Звичайно, ви також можете позайматися чимось корисним, аби це не було пов’язано зі школою.

Швидше за все, ви вважаєте вчителів надміру прискіпливими і не завжди справедливими. Багатьом з вас хотілося б “поставити їх на місце”, щоб затвердити свою правоту.

Відкрию секрет: вчителі і так часто в собі сумніваються. Ви не повірите, їх сильно турбує питання, яку поставити оцінку, як об’єктивно оцінити знання учня і водночас мотивувати його бути кращим. Учитель переживає, наскільки добре ви здаєте пройдений матеріал, чи подобаються вам уроки, чи цікаво вам і як ви спілкуєтеся з однолітками.

Якщо ви звернетеся з ввічливим питанням, як вам виправити оцінку або показати, що ви знаєте предмет, учитель з вдячністю допоможе вам і поставить вищий бал. Його тішить, коли учні отримують задоволення від навчання.

Але ви, звичайно, тут не для того, щоб радувати вчителів, та й звідки взятися задоволенню? Адже навчання – це нудьга смертна.

Тоді для вас стане відкриттям, що багато дорослих людей готові викладати кругленьку суму за навчання. Вони відвідують семінари та лекції, оплачують стажування і жадібно вбирають знання. Вони радіють можливості посидіти за партою замість роботи! І починають відчайдушно сумувати за шкільними роками, коли все, що від них вимагалося – добре вчитися. Їм не треба було робити “суспільні блага” і піклуватися про побут. Ловіть момент, дорогі підлітки, ловіть момент!

Ніколи після школи ви більше не будете дізнаватися стільки нового!

Подивіться на школу не як на каторгу, а як на одне з найбільш чудових місць. У шкільні роки я вважала тангенси і інтеграли, правила української мови, завдання з фізики і закон Авогадро чимось буденним і нудним. Я мріяла, що, стаючи старшою, буду дізнаватися більше і більше нового. Але все вийшло рівно навпаки. 

Все, що ви знаєте, поступово вивітрюється з голови, і ваша ерудованість падає вниз. Так що дуже часто найрозумнішою людина буває в момент отримання атестата. А тепер задумайтесь. Якщо це так, чи задоволені ви вашим “найрозумнішим станом”? Хороша новина: чим розумніші ви зараз, тим більше шансів у вас продовжувати бути розумними  – просто тому, що ви знаєте ЯК. Наш мозок створений для отримання нових знань.

Ви не повірите, але можливість вчитися – це одне з найбільших доступних задоволень. І ті речі, які ми звикли приймати за розваги, нудніші. Можливо, ви більше ніколи не стикнетеся з наукою настільки тісно!

Пошепки

Так, шкільна програма не може вам дати всі знання в світі, але вона зробить вас значно розумнішим, освіченішим і грамотнішим більшості ваших однолітків минулого і позаминулого століть. Університет допоможе вам поглибити знання і навички. Але вже в тій сфері,  яка вам дійсно цікава. 

Якщо ви виберете професію юриста, економіста чи політолога, то школа залишиться єдиним місцем, де у вас буде можливість попрацювати з мікроскопами, поставити хімічні досліди або поекспериментувати зі складанням електроланок. Так, зараз в ваших очах це виглядає рутиною, але, коли ви станете дорослим дядьком або тіткою,  вони назавжди кануть в світ науки і будуть нескінченно далекі від вас.

А за партою ви до нього торкаєтеся, ви його осягаєте, отримуючи прекрасну можливість трохи розібратися в наукових тонкощах. Можливо, ви займетеся наукою всерйоз. Тоді постарайтеся по достоїнству оцінити уроки літератури і історії. У нашій країні мало людей, які по-справжньому знають історію, а це – катастрофа особистості. При такому стані речей одного разу дорослі перестануть розуміти, в якому світі живуть і що його таким зробило.

Література? О, якщо ви відчуєте смак класичної літератури, то раз і назавжди навчитеся відрізняти гарні книги від поганих. Може статися, що більше ніколи вашою думкою не будуть так цікавитися, як в школі.

Те, що ми читаємо, формує наші думки. Ви вільні вибирати, подобається вам думати художнім стилем  або його коротким змістом. Ось учитель запитує у вас: “Чи варто прислухатися до почуттів або розуму? Чи заважає різниця характерів дружбі? “Ви, самі того не підозрюючи, вчитеся відповідати на питання, на які не всякий дорослий дасть відповідь.

Три “Не”:

1.  Не вішайте на себе ярлик “технаря” або “гуманітарія”. В загальноосвітній школі не дають вузькоспеціальної освіти. Знання тут виконують загальнокультурну функцію, щоб в майбутньому ви змогли стати різнобічною людиною.

2.  Будь ласка, не списуйте. Учитель завжди бачить, чи робили ви роботу самі. Навіть якщо не скаже вам про це. Іноді і ми, педагоги, втомлюємося боротися за вас.

3.  Не бійтеся поганих оцінок за помилки. Вони набагато кращі п’ятірок за списані завдання.

Ми можемо злитися, впадати у відчай, лаятися на вас, але ми не зможемо навчити вас вчитися, якщо ви не підете нам назустріч …”

Ви згодні з автором?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

I
Adblock
detector