Цю історію розповів мені сусід по під’їзду. На вигляд йому зараз років 70. Але судячи з часу того, що відбувається в історії більше років на 10.
30-40-і роки 20 століття
Маленький Андрійко був з мамою і татом вдома. Вже був вечір, і вони збиралися спати. Раптом хтось почав стукати в двері. Сильно стукати. Мама зблідла і перезирнулася з татом. Тато відкрив двері.
Увійшло кілька людей в чорному одязі. Вони щось сказали татові і повели його. Мама заплакала і почала чогось збирати свої речі.
Перед тим як ці люди повели маму, вона обняла Андрійка міцно-міцно і раптово порізала його лезом, яке, мабуть, взяла під час зборів, хрест навхрест по руці. Андрійко закричав від болю і страху. І маму повели.
Дитячий будинок
Андрійка взяли в дитячий будинок. І сказали, що тепер він Сергій.
У дитячому будинку були діти різного віку, але Андрійко був найменший.
Мабуть, через це до нього поставилися більш ласкаво, ніж до інших дітей. Одна з вихователів підгодовувала його, купувала одяг та іграшки. І одного разу вона забрала його до себе додому.
Вона називала його старим іменем, а він називав її мама Наталя. У перший їх вечір вдома, вона подарувала йому маленький малюнок: портрет жінки, і сказала що це його мама.
Андрійко запитав у мами Наталі чи не знає вона, навіщо мама його поранила. На що мама Наталя тільки заплакала і нічого не відповіла.
12 років по тому
Андрійко вийшов з воріт школи і помітив сиву жінку, яка стоїть на іншому боці дороги. Вона уважно вдивлялася в його обличчя, і навіть щось хотіла сказати, але її губи так сильно тремтіли, що вона не змогла вимовити ні слова.
Андрій трохи злякався і вирішив втекти додому.
На наступний день, ця дивна жінка підійшла до нього і змогла тільки сказати: «У тебе є шрам на руці?». На що Андрій мовчки задер рукав сорочки і показав шрам у вигляді хреста. Жінка впала перед ним на коліна і заплакала. Андрій мовчки обняв її і теж заплакав. Він раптом зрозумів, що ця стара, сива жінка його мама.
Щаслива родина
Андрій привів рідну маму до мами Наталі. Коли вони побачили один одного, то кинулися обніматися.
Як вони пізніше розповіли Андрію, Наталя мамина подруга дитинства. Мама підозрювала, що їх скоро можуть заарештувати за татову діяльність. І вона написала лист подрузі, яка працювала в дитячому будинку, що залишить на своєму синові помітний знак.
І якщо він не потрапить в їх дитбудинок, то Наталя все одно зможе його знайти. І просила подбати про Андрійка поки вона не вийде на свободу. Мама Наталя виконала прохання подруги.
З того часу Андрій з рідною мамою і мамою Наталею стали жити разом.
Вам сподобалася історія?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!