Подружжя Муравйових подобалося всім. Вона – красива натуральна блондинка, ноги від кутніх зубів, на подив добра і привітна. Чим, як відомо, не дуже страждає переважна більшість красивих жінок. Він – ставний, підтягнутий, мужній капітан-лейтенант, теж не обділений чоловічою привабливістю.
Сім’я жила душа в душу і приводів для пліток не давала. По магазинах Стас і Лариса ходили тримаючись за руки як піонери, порізно їх майже не бачили, і взагалі їх пара випромінювала просто ауру любові і благоденства. Ідилія одним словом.
З роками почуття не слабшали, а тільки міцніли на заздрість оточуючих. За сім років між ними жодного разу не пробігла чорна кішка. Єдине, що Стас поглядаючи навколо, потроху, глибоко в собі почав мучитися вічним супутником сімейного щастя – ревнощами. Будучи за своєю природою людиною стриманою, Стас не дозволяв цьому пороку виплеснутися назовні давлячи всі сумніви в собі.
Хоча хто знає, які бурі бушували в глибині душі підводника, бачачи захоплені погляди чоловіків спрямовані на дружину, і слухаючи компліменти і люб’язності товаришів по службі на святкових самітах. Але з усім тим зовні помітно не було, і навіть Лариса сумнівів і тривоги чоловіка не помічала, та й не хотіла. А ось Стас непомітно дозрівав, прямо як прищ перед тим, як лопнути.
Корабель йшов в море на контрольний вихід. Схема відпрацьована і звична. Десять днів тривог і нервування плюс десять безсонних ночей. Рано вранці Стас попрощався з дружиною, поцілував сплячого сина, і пообіцявши повернутися через десять діб відправився виконувати конституційний обов’язок. Моря видалися нелегкі, то тут, то там намертво відмовлялася працювати мат.частина.
Стас служив в механічних силах і порядком намучився вдень і вночі латаючи примхливу техніку. Тим прикріше було рішення старшого на виході командира дивізії на сьомий день йти в базу, через масові несправності технічної частини корабля. Злість і роздратування Стаса гріла лише одна думка: теплий бік дружини став на три дні ближче. А так, як на чоловічу гідність і силу не скаржився, то весь шлях додому провів на підйомі, малюючи в думках одну картину за одною.
За традицією в базу повернулися пізно ввечері. Коли чехарда з висновком ГЕУ закінчилася, Стас навіть не перекинувши традиційну стопку спирту за прибуття, немов жеребець поскакав додому. Смакуючи процес покладання голови на пишні груди законної дружини Стас домчав до будинку, ривком піднявся на третій поверх і загальмував перед рідними дверима.
Був початок на другу ночі. Мої сплять – подумав Стас. Не чекають і представив як нечутно роздягнеться і заплигне в ліжко до Лариси, здивування тієї, і все подальше неподобство: Як можна акуратніше, вставивши ключ тремтячий від нетерпіння Стас тихенько повернув його і протиснувся в передпокій.
Механіком він був відмінним, замок регулярно змащував, і той його не підвів. На превеликий жаль, дружина судячи з усього не спала. Через нещільно прикриті двері спальні падав промінь світла і щось чулося. Що саме Стас не зрозумів, і не роздягаючись, навіть не знімаючи кашкета навшпиньки підкрався ближче. Під ложечкою засмоктало. Крізь двері перед його очима постала картина, яка не снилися навіть в найстрашнішому сні. Горів нічник.
На його подружньому ложі, безсоромно розкинувши ноги і розкидавши по подушці біляве волосся, лежала жінка. Все інше закривала фігура оголеного чоловіка, який ритмічно задирав зад до стелі. Жінка стогнала на весь голос, його дружина стогнала так, як ніколи не стогнала з ним. Стас був убитий на місці. Все життя звалилося відразу.
Скільки він простояв в паралізованому стані невідомо. Але коли Стас прокинувся, за свої вчинки він вже не відповідав. У міліцейських протоколах це називається: в стані важкого душевного потрясіння. Охоплений полум’ям помсти за зганьблену подружню честь Стас почав судорожно шукати кобуру на поясі. Її природно не було. Кортик теж. Стас кинувся на кухню.
Перше, що потрапило під руку була вилка. Красива вилка з набору подарованого їм на весілля. Затиснувши в міцній офіцерської руці нестатутну холодну зброю Стас кинувся назад до спальні. Увірвавшись як торнадо в обитель зрадниці, перехопивши для вірності вилку другою рукою, принижений офіцер від душі розмахнувся і: рука ображеного військового не здригнулася.
Вилка, описавши широку дугу, майже повністю занурилася якраз посередині рухомих стегон чужоложника. Описати крик, який пролунав після удару, я не наважуся. Ветеран війни приїхав в гості до сина, в квартиру по сусідству, який пережив блокадний Ленінград і штурм Берліна розповідав, що прокинувся з криком Бомби !!! і підняв на ноги всю сім’ю. Причому в відсутності бомбардування і постраждалих його переконували всією сім’єю хвилин сорок. І хоча спати він потім ліг, але в відсутності загиблих і руйнувань сумнівався до самого від’їзду.
У сусідів зверху попісялися діти, і мало не наклали в штани батьки через непередаваний ультразвуковий вплив. А вівчарка інших сусідів вила до ранку, оплакуючи чиєсь собаче життя.
Залишивши знаряддя помсти, Стас різко розвернувся і майже стройовим кроком вийшов зі спальні. У нього залишалося одне бажання: залишити будинок, який став чужим, гарненько випити і вранці забрати речі.
Про скоєне Стас якось не замислювався. На подив у передпокої вже горіло світло. І ще в ньому стояла Лариса власною персоною, в домашньому халаті і з рушником на голові. Красива і спокуслива. Для Стаса, який втратив всі життєві орієнтири, потрясінь на цей вечір виявилося достатньо. З боку це нагадувало дитячу гру замри.
Онімінню Стас не піддався, але слова з себе вичавив з великими труднощами.
– А там хто?
Тремтіння рук показало невизначено назад.
– Та твій брат Сергійко з дружиною. Його ж до нас перевели. Я їм спальнею поступилася, поки тебе немає. А сама з сином. . Так, що за крики там?
– Я, розумієш, тут.. вилка
– А я митися ходила. Вдень тиск слабкий, а вночі нічого. Слухай Стасик, у них здається щось трапилося:
– Ага, – тільки і сказав Стас і знепритомнів.
Те, що брат переводиться до них, що у нього дружина теж блондинка, що приїхати вони повинні були саме зараз Стас звичайно пам’ятав, але червона пелена впала на очі, заступила все, та й хто б міг подумати!
У підсумку все закінчилося краще, ніж можна було очікувати. Дупу Сергію заштопали. Військовий лікар в госпіталі з важкістю висмикнув вилку, довго висловлював захоплення богатирським ударом, а закінчивши операцію поплескав Сергія по філейній частині і обрадував:
– Геморою не буде ніколи! У тебе там труба, без сучків і задирочок. Нафтопровід!
Помовчав, і хмикнувши записав в журналі, що хворий сів на цвях. Сидіти на стільці по-людськи Сергій розучився надовго. Перший час плакав, коли йшов в гальюн по великій нужді, і ридав коли повертався. Потім звик. Зараз і не пам’ятає напевно часи, коли порівнював унітаз з електричним стільцем.
Дружині Сергія, Олені ноги зводили чотири медсестри і хірург. Звели з важкістю. А заїкалася вона всього три місяці. Та й то тільки в ліжку. Загалом все закінчилося добре. Як говориться малою кров’ю. Осередок суспільства не розпався, сім’я збережена.
Життя тривало. Стас і Лариса так само гуляли, тримаючись за руки і воркували немов голуби. Сонце так само світило, і кораблі йшли в море.
Ось тільки Лариса стала прибирати по шафах все гостре, аж до зубочистки, а Стас приходячи додому дзвонив у двері по п’ять хвилин, і чекав поки йому відкриють. Що стосується Сергія і його дружини, то вони хоч і пробачили Стасові, але ночувати у брата ніколи більше не залишалися …
Вам сподобалася історія?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!