Де ви цього навчилися, ви ж кок

Моя однокласниця Іринка завжди мріяла про моря-океани.

І вона свого домоглася — закінчила морехідку, пройшла курси коків, вивчила кілька іноземних мов і почала плавати, ой, вибачте, ХОДИТИ по морях і океанах.

Я не бачила її 6 років — і тут недавно зіткнулися абсолютно випадково. Природно, зайшли в кафе, розговорилися, і головним моїм питанням було:

— Ну як ти? Куди ходила, що бачила?

І Іринка почала розповідати. Причому особливо мені сподобалася історія з КРУГОСВІТКИ (дуже дорога яхта, на якій, крім Іринки-кока, було 6 досвідчених яхтсменів з Німеччини).

В одному з африканських портів хлопці відійшли були в місто, а Іринка залишилася готувати вечерю.

Коли вони повернулися, Іра була ще зайнята — швидко нарізаючи овочі гострим ножем, стоячи до дверей спиною.

Хлопці зайшли, і почали щось викладати на стіл. Пролунав якийсь металевий брязкіт, потім щось впало на підлогу.

Іринка обернулася на звук — і побачила, що на столі лежить знаменитий калаш.

— Ви навіщо його притягли? — запитала моя подруга.

— Так просто задешево продавали! Тут цього добра хоч греблю гати. Ну і пірати якщо там якісь з’являться — раптом знадобиться?

— Ну ну! — посміхнулася дівчина, побачивши, як хлопці безуспішно намагаються розібратися з автоматом, і продовжила свою роботу.

Через пару хвилин брязкіт деталей знову щось впало. Іринка через плече поцікавилася:

— Ви що там взагалі робите?

— Як що? Намагаємося розібратися. Тільки ми його розібрали, а назад зібрати не виходить!

Іринка відклала ножик, витерла руки об фартух, підійшла до столу, відібрала у штурмана магазин, спорядила його патронами, швидко зібрала «калаш», пересмикнула затвор, зробила холостий «контрольний постріл» в стелю, під’єднала магазин і поставила зброю на запобіжник.

— Ви чого? — розсміялася вона, побачивши застиглі в подиві обличчя чоловіків.

— Ірина! А де ви цього навчилися? Ви ж кок! — розгублено запитав капітан.

— Як де? У школі, звичайно! У нас всіх цьому вчать, ну або вчили, як зараз не знаю!

— В школі?

— Ну так. І пацанів, і дівчат. Хлопчики, я ж з Росії! — і пішла закінчувати з вечерею.

А їй в спину — фраза німецького капітана:

— Хлопці — тепер я розумію, чому ми програли їм війну!

ЧИТАЙТЕ:  Якщо тобі за 60 - це не означає, що ти відстала від життя