Тривогу ми забили вже в молодшій групі дитячого садка. Вихователька вийшла в роздягальню і сказала, що з Алісою потрібно більше займатися. Вона не розуміє простих речей.
Мені здалося, що я недочула. І що жінка з кимось переплутала мою дочку. Аліса з 1,5 років добре розмовляє. Знає напам’ять безліч віршів і пісень, в 3 роки почала читати, так як бабуся, моя мама, з нею багато займалася.
В 2,5 роки навчила дитину алфавіту, потім – читати по складах. І сама читала їй із захватом казки та вірші. А ще – два рази на тиждень вони займалися на фортепіано. І раптом заява – роздали дітям картки, а Аліса не змогла відповісти, що на малюнку. Сказала фігури – два квадрати й трикутник.
Це був будинок, але Аліса не розуміла. Я вирішила, що моя дочка просто була не в настрої для занять. Або вередувала. Або хотіла продемонструвати свою індивідуальність. Мовляв, я не тільки будинок бачу, але і ті частини, з яких він складається. Але думка не відпускала мене. Я зателефонувала мамі, і вона розреготалася в трубку: “Це точно про Алісу?”
Ми з нею скоро англійську класичну літературу читати почнемо. В оригіналі. Жартую, звичайно, але вихователька явно помилилася. Після вечері я покликала до себе Алісу, відкрила дитячу книжку і попросила назвати предмети. Дочка почала активно перераховувати – червона кулька, жовтий овал …
Але не змогла назвати м’яч і диню. Дала їй прочитати дитячий віршик Барто – впоралася відмінно. Я вирішила, що дочка мене розігрує. Вік такий, повний протестів. Але у виховательки почала цікавитися, як вона там. Виявилося, що коли діти клеїли гусеницю і тюльпан, моя дочка не розуміла, куди потрібно приклеювати частини.
Я вирішила дати спокій. Але через тиждень вже сиділа в кабінеті дитячого психіатра. Жінка сказала, що відразу визначити діагноз неможливо. У приватному порядку вона б подивилася за дівчинкою у нас вдома. Я погодилася.
Сума була значна, але справа була не в грошах. Через тиждень психіатр так і не визначилася з діагнозом. Вона висловила припущення, що справа в зорі, але дочка легко справлялася з читанням. «Так, ваша дочка розумна не по роках. У порівнянні з ровесниками, я б навіть сказала, геній. Але іноді вона немов в ступор впадає. Я не знаю, як класифікувати її стан». Ми змінили лікаря.
Тепер почали спостерігатися у літнього чоловіка. Він припустив, що мозок дівчинки неправильно обробляє те, що вона бачить. Вона багато засвоює на слух, має прекрасну пам’ять. Але не може зрозуміти, що червоний верх і зелений низ – це тюльпан. Як лікувати – незрозуміло. Просто займатися з дитиною, хоча сам психіатр додав, що швидше за все, це нічого не дасть. Сфера ця ще погано вивчена.
Що робити?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!