Філософська казка про образу

Ось як варто вчити і дітей і себе не ображатися:

Образа, маленька тваринка, на вигляд зовсім нешкідлива. При правильному поводженні ніякої шкоди не приносить. Якщо не намагатися зробити її домашньою, образа прекрасно живе на волі і нікого не чіпає.

Але всі спроби заволодіти нею закінчуються плачевно … Звірятко це маленьке і спритне, може випадково потрапити в тіло будь-якої людини. Людина це одразу відчуває. Їй стає прикро.

Звірятко починає кричати людині: «Я ненавмисно попалася! Випусти мене! Мені тут темно і страшно! Відпусти!» Але люди давно розучилися розуміти мову тварин. Є такі, які відразу відпускають образу, поки вона маленька — це кращий спосіб розпрощатися з нею.

Але є такі, які ні за що не хочуть її відпускати. Вони відразу називають її своєю і носяться з нею, як з писаною торбою. Постійно думають про неї, дбають … А їй все одно не подобається в людини.

Вона крутиться, шукає вихід, але так як у неї зір поганий, сама вихід знайти не може. Такий ось недолугий звірок. Та й людина теж … стиснулася вся, і ні за що не випускає образу.

А звір-то голодний, їсти хочеться — ось і починає потихеньку їсти, що знайде. І людина відчуває це. То там заболить, то тут … Але не випускає людина з себе образу. Тому що звикла до неї. А вона їсть і росте … Знаходить всередині людини що-небудь смачненьке, присмоктується і гризе. Так і кажуть: «Образа гризе».

І в кінці кінців приростає до чого-небудь в тілі людини і проти своєї волі стає його частиною. Слабшає людина, хворіти починає, а образа всередині продовжує рости … І невтямки людині, що тільки і треба — взяти і відпустити образу! І їй без людини краще, і людині без неї легше живеться …

Мораль: Образа — це стан душі. По суті, ми самі приймаємо рішення бути скривдженими. І коли в черговий раз ви захочете образитися, подумайте: чи так уже приємно жаліти себе? Хижак завжди відчуває слабкого і нападає саме на нього. Не дарма в народі кажуть: «На скривджених воду возять». Відпустіть образу, нехай собі біжить!

ЧИТАЙТЕ:  Який у вас гормональний збій: визначаємо за типом фігури