Історія однієї дівчини в метро

Історія однієї дівчини в метро!

Писати про це не хотіла, але люди старші і розумні порадили це зробити. Минулої середи я їхала в університет. Як завжди, запізнюючись, як зазвичай, заткнувши вуха музикою, яка бадьорить і розмірковуючи про майбутні державні екзамени і стоячи в переповненому вагоні, ритмічно посмикуючи однією кінцівкою в такт пісні, що грає і звично притримуючи кишеню, в якій лежав телефон, розглядала людей навколо. Поруч стояли двоє хлопців, тітка в неосяжній шубі і літній чоловік в добротному пальті, хутряній шапці і з блискучим кашне на шиї. Отже, дивилася я на його кашне, розмірковуючи про те, який ж це несмак. А ще він не дуже твердо стояв на ногах. Вірніше, практично не стояв.

Вийнявши навушники, я почала прислухатися, що говорять про нього хлопчини-ті, вони жартували на тему «середина дня, а вже п’яний» вирішивши, що таки чоловік в кашне дійсно п’яний, я заткнула вуха, почала згадувати свою бурхливу молодість і задумалась. Адже, випивши стільки, що не можеш стояти, ти будеш виділяти певний аромат, який не приховати жуйками, зубною пастою і одеколоном. Від чоловіка в кашне не пахло зовсім. Це було дивно. З вагона ми вийшли разом. Він, похитуючись і мало не падаючи, пішов в сторону переходу на сіру гілку. Я зваживши, чи зможу я не думати весь день про те, що могла допомогти п’яному уникнути падіння під поїзд, але пройшла повз …

…  але все-таки підійшла до нього і запитала, чи все в порядку. Чоловік відповів — і це було страшно. Тому що він переплутав склади В СЛОВАХ. Зрозумівши по моєму обличчю, що щось не так, він злякано на мене подивився. Згадавши опис ознак інсульту, які публікувалися в соц. мережах, я з завмиранням серця попросила його посміхнутися. Прохання було дивне, мені довелося його вмовляти: «Ну, будь ласка, посміхніться! Красива молода дівчина просить Вас про усмішку — невже ви не посміхнетеся?» Він спробував посміхнутися. Посмішка розтягнулася на пів-обличчя. Що було далі? Далі я поклала його на лавочку. Далі я дзвонила в швидку. Далі я, перекрикуючи гул поїздів, лаялася з оператором швидкої, тому що мені роздратованим голосом продиктували семизначний номер — «Це лікарі метрополітену, туди і дзвоніть».

Далі були 20 хвилин, які я не забуду ніколи. З  чоловіком, який лежить поряд, який бліднув, зеленів — помирав на моїх очах. З людьми, які проходили повз, яких я благала дійти хоча б до тітоньки в будці ескалатора і сказати, що тут відбувається, або привести поліцейського. І які просто проходили повз, або зупинялися, говорили «дівчино, в мене немає часу» і йшли. Потім приїхала швидка. Чоловіка швидко повантажили на носилки і … кошмар продовжився. Я розумію — година пік. Всі спізнюються. Всім зайняті. Але ким треба бути, щоб НЕ ПРОПУСКАТИ ЛІКАРІВ з носилками, НА ЯКИХ ЛЕЖИТЬ БІЛИЙ, як простирадло ЧОЛОВІК ??? Тобто, це риторичне питання. Потрібно бути бездушним натовпом.

Через пару годин мені подзвонив хлопчик з бригади, який взяв мій номер, і сказав, що чоловік помер в машині на під’їзді до лікарні — занадто довго він чекав допомоги і не дочекався. Я навіть не знаю, як його звали. Але тепер я знаю страшну, жахливу річ — я можу померти на очах кількох сотень людей, і ніхто не зупиниться. Мене не стане — але ВОНИ не спізняться. І розраховувати можна тільки на себе, і злегка на Бога. І ще — я не зареклася писати в соц. мережі всілякі заклики тощо. АЛЕ БУДЬ ЛАСКА! Відривайтеся іноді від своїх думок і дивіться по сторонах. Будь ласка, навіть якщо вам здається, що людина поруч з вами п’яна, псих, неадекват, не бійтеся підійти і подивитися уважніше, чи точно це алкоголь, наркотики, психічне захворювання. Максимум поганого, що може з вами трапитися — вас пошлють дорогою довгою куди подалі. АЛЕ ЦЕ НЕ ТАК СТРАШНО! А, може бути, ви врятуєте людині життя ??? Або, хоча б, дасте їй шанс за це життя поборотися … 

І ще … У вас займе всього одну хвилину прочитати наступне … Нейрохірурги кажуть, що якщо вони в протягом 3 годин встигають до жертви інсульту, то наслідки нападу можуть бути усунені. Трюк полягає в тому, щоб розпізнати і діагностувати інсульт і приступити до лікування в перші 3 години — що, звичайно, не просто.

Розпізнати інсульт: Існують 4 кроки до розпізнавання інсульту:

— попроси людину посміхнутися (воне не зможе це зробити нормально); 
— попроси сказати просте речення (напр. «Сьогодні гарна погода»); 
— попроси підняти обидві руки (не зможе або тільки частково зможе підняти); 
— попроси висунути язик (якщо язик викривлений, повернений — це теж ознака).

Якщо проблеми виникнуть навіть з одним з цих завдань — телефонуй в невідкладну допомогу і описуй симптоми по телефону. Один кардіолог сказав, що, розіславши це повідомлення як мінімум 10 адресатам, можна бути впевненим, що чиєсь життя — може бути і ваше — буде врятоване. Ми надсилаємо кожен день стільки «сміття» по світу, що може варто раз пустити по дротах дійсно щось корисне і потрібне». 

НАС ЦІКАВИТЬ ВАША ДУМКА, ПИШІТЬ В КОМЕНТАРЯХ

ЧИТАЙТЕ:  Хитрощі шеф-кухаря знаменитого ресторану. Прості, але важливі поради