Історія про мою бабусю, яка обожнює життя

У кожній родині є людина, яка не нагулялася. У нашій — це бабуся.

Після смерті діда шість років тому ми перевезли її до себе. Мої батьки кажуть, що це Доля мстить їм за відсутність явних підліткових проблем у обох дітей, тобто, у мене і моєї сестри.

Наприклад, в липні, отримавши пенсію, вона на тиждень рвонула з кращою подружкою на море, вимкнувши телефон і зателефонувала, коли закінчилися гроші. Мама ледь не збожеволіла. Довелося їхати їх забирати. При цьому тато реготав, і попросив тещу наступного разу просто взяти його з собою.

У неї діабет в початковій стадії і коли дільничний лікар з супер-серйозним виглядом почав перераховувати, що їй не можна, вона перебила його:

— А що буде, якщо я це буду їсти?

— Ви можете померти, — з найтрагічнішим і загрозливим виглядом сказав лікар.

— Та годі вам! Що, серйозно? Тобто в 86 років є така ймовірність?

Коротше, колемо інсулін і їмо, що хочемо …

Вона грає в шахи на бульварі з мужиками, і виграє! Вона співає в хорі «Веселі бабусі», ходить в театр і відвідує всі безкоштовні міські заходи та концерти. А недавно завела собі вдова бой-френда на 8 років молодшого від себе. Тепер вони відриваються разом.

У минулі вихідні він потішив її гонками на квадроциклах. А потім вони за вечерею випили 2 літри домашнього вина і заснули перед телеком в обнімку на дивані у вітальні, де ми їх і застукали, повернувшись з дачі, як парочку підлітків. Так дід Коля був представлений сім’ї — занімілій мамі, очманілим онукам і татові, який реготав. 

Я обожнюю свою бабцю — вона позитивніша і енергійніша більшості моїх молодих знайомих. Вона любить життя і вміє ним насолоджуватися. «А скільки того життя!» — відповідає вона моїй мамі на все її: «Мама, ну як так-то?»

Хочу таку старість …

ЧИТАЙТЕ:  Обличчя депресії: Ось як насправді виглядають люди за пару годин до самогубства