Мені до болю хотілося обійняти його тверду спину і розумну голову, але я розуміла — не можна

Переконливе прохання відвести від ваших блакитних екранів всіх мамок і відтягнути своїх дітей. Татів теж прихопіть.

Стою недавно в черзі в невеликому магазинчику. Кілька людей і хлопчисько переді мною, років дванадцяти. У магазин заходять дві дівчинки, на вигляд його ровесниці і дзюрчать щось веселе. Підбігають до стійки з шоколадками, беруть чіпси, ще якоїсь дитячої хімії повні руки. Стали за мною, щебечуть.

І тут вони помічають хлопчика переді мною, гукають його, він повертається і киває їм. Походу, однокласники. І понеслося …

— А що ти, Дімочка, знову собі чайок купуєш? А хочеш, батончик тобі дам, тільки попроси у мене його. Дімочка, а ти чіпси хоч раз в житті пробував, чи вони сильно дорого коштують для тебе? Я кульок викину, ти хоч понюхай, як вони пахнуть.

І так далі. Сіпнулася тільки я і охоронець на вході. Я повернулася і почала уважно розглядати цих маленьких діточок. Ситі, модно одягнені, з нафарбованими віями і губками, в шапках з нещасними єнотами і таких же парках. Маленькі симпатичні погані. Людський силос. Так, я знаю, вони не самі цьому навчилися — труїти слабких. Вони це ввібрали від нас, дорослих. Так, я знаю, діти жорстокі в принципі, а деякі так взагалі за межами нормального. Так, я розумію, у них погані батьки, які не дали їм нічого, крім грошей і модних речей. Я все це знаю. Але мій бог, як же це огидно!

Я дивилася так пильно і не кліпаючи, що ці двоє заткнулись. Я так хотіла їм втащити, що бачила, як у мене роздуваються ніздрі.

Розмовляйте зі своїми дітьми, виховуйте їх або не народжуйте! Вони ж потім пройдуть катком презирства по вас, слабких і старих. Вони штовхнуть бездомну собаку, поглумляться над бомжем, заклюють бідну або некрасиву подружку, висміють смерть небагатого хлопчика, який полюбив по-справжньому і через непорозуміння. Вони ж, саме вони, ці ніжні дівчатка, підуть на все за айфони, якщо ви їм відмовитеся їх купувати. Вони переступлять через всіх і через вас, батьки, не спокушайтеся. Вони маленькі, але вже жорстокі. І я впевнена, вони не знають, хто такий Джек Лондон, і Кіплінг, і Екзюпері. 
Це не входить в їх систему цінностей, тому що цього немає у вас, батьки.

Я йшла додому і плакала від безсилля і майже ненависті. І згадала, як мій п’ятирічний син побив семирічного сусіда за те, що той розчавив сонечко. Павло його підняв з землі і посадив на кущик, а Максим змахнув і розчавив ногою. І Павло його побив. І я йому сказала: «Ось і правильно». «Ось і правильно», — кажу я, через 22 роки. Ось і вірно!

ПіСі. Хлопчисько в магазині — просто бог! Він навіть не обернувся ні разу на всі їх злісні вигуки. Він простояв з рівною спиною, маленький воїн і так, він купив собі чай. І так, мабуть ці юні створіння не перший раз глумилися над чудовим хлопчиком Дімою.

Мені дуже хотілося скупити йому пів магазину дитячої хімії, але я розуміла, цим я його ображу. Мені до болю хотілося обійняти його тверду спину і розумну голову, але я розуміла — не можна. Це тільки його бій. Він, цей Дімка, напевно поки цього не розуміє, але він його виграв. Переміг презирство прямої маленької спини. Переміг своїм порожнім дешевим чаєм. Переміг, не повівши поглядом. Як чоловік. Як людина…

НАС ЦІКАВИТЬ ВАША ДУМКА, ПИШІТЬ В КОМЕНТАРЯХ

ЧИТАЙТЕ:  5 типів жінок, від яких не йдуть чоловіки