О 2 годині ночі чую тупіт маленьких ніжок

О 2 годині ночі чую тупіт маленьких ніжок: донечка прийшла в мою кімнату. Я лежу тихо і ледь дихаю. Можливо, вона повернеться до себе і не потривожить мене, сплячу … — Мама! Мамочка! — кличе вона трохи захриплим від сну голоском. — Так … Що сталося? — ледве-ледве я у відповідь, не в силах приховати своєї досади. Вона замовкає, очі її блищать в тьмяному світлі. — Мам … Я люблю тебе! … — А я тебе … — А я сильніше! … Лягає поруч і тут же засинає. Але її слова все ще висять в прохолодному нічному повітрі. Якби я могла доторкнутися до них і взяти, я б схопила ці слова і притиснула їх до своїх грудей … У повітрі ще тремтить тихий голос, який шепоче найкращі слова на світі: я люблю тебе …

Посмішка торкається моїх губ, і я повільно видихаю, побоюючись, що спогад піде. Одного разу ця маленька дівчинка стане дорослою дівчиною, а синочок- юнаком … .Одного разу я зможу приймати душ на самоті … Одного разу я спокійно вип’ю чашечку кави і почитаю улюблений роман … Одного разу я вийду з дому одна, не турбуючись, що мене хтось чекає назад … Одного разу я поверну собі себе … Але сьогодні я віддаю себе їм. Я втомлююся, іноді у мене не вистачає сил, але я знаю, що мене ТАК люблять і я ТАК потрібна. І повірте, це Кращі Миттєвості Мого Життя.

НАС ЦІКАВИТЬ ВАША ДУМКА, ПИШІТЬ В КОМЕНТАРЯХ

ЧИТАЙТЕ:  7 заповідей сирного етикету