Пошкодувала. Янка була дівчиною простою, практично зовсім позбавлена амбіцій. Жила, немов пливла за течією

Янка була дівчиною простою, практично зовсім позбавлена амбіцій. Жила, немов пливла за течією. Якщо інші дівчата, зокрема її подруги, лобом двері розбивали і на що тільки не йшли, щоб чогось досягти, то Янці на все це було наплювати. У неї завжди на все була своя думка.

Тому і дивно було її знайомим, чому це найкрасивіший хлопець мікрорайону на неї увагу звернув. Хто з дівчат за ним тільки не бігав. А Янка ні. І ось тобі.

Макс був дійсно красенем — статний, високий, трохи схожий на якогось американського актора. Він сам підійшов до Янки знайомитися. З тих пір молодих людей почали часто бачити разом.

До того знаменного дня. Вони стояли з Максимом біля ставка і розмовляли. Макс курив. Раптом метрів за сто від них зупинився чоловік.

Ним виявився місцевий «дурник», тихий хлопець не від світу цього. «Кинь сигарету», — сказав він Максу. «А то що?» — розсміявся Максим. «Навіщо куриш? Шкідливо», — продовжував «дурник». Макс став злитися і почав обзивати хлопця лайливими словами.

А потім взагалі пригрозив вдарити. Янка встала перед «дурником» і загородила його собою від хлопця. «Ти дура чи що? Відійди!»- гаркнув Макс. «Не чіпай його!» — спокійним голосом сказала Яна. І тут хлопець поставив дівчині ультиматум — або вона підходить до нього, або він більше не бажає її бачити.

Янка залишилася на місці. Макс сплюнув, процідив крізь зуби «дура» і пішов.

А Янка стояла і ревіла. Від образи і своєї помилки в Максу. «Не плач, ніс опухне, негарна будеш. А ти ось яка гарна», — безтурботно сказав «дурник». «Тебе хоч як звати?» — запитала Янка.

«Сергій я», — відповів він. Янка стала заспокоюватися і розговорилася з Сергієм. А він спілкувався з нею так, як ніби все життя знав.

«Сергійко, ось ти де. Я тебе шукав», — пролунав позаду чоловічий голос. Вони обернулися. Перед ними стояв чорнявий кучерявий хлопець, чимось схожий на самого Сергія.

«Ви його не лякайтеся, він добрий», — сказав він дівчині.

«Так я і не боюся», — посміхнулася Яна. «Кирило, — представився хлопець, — я брат цього спритного малого». Яна назвала своє ім’я і попрощалася з братами, їй вже потрібно було йти, час підтискав.

Біля свого під’їзду вона натрапила на Макса. Він схопив її за шию і притиснув до стіни.

«Дорогенька, мені ще ніхто не йшов наперекір», — процідив він крізь зуби.

Янка закрила очі і приготувалася до найстрашнішого. Але через секунду зрозуміла, що рук, які душили її шию, більше немає. Перед нею постала дивна картина — на землі лежав Макс, а перед ним стояв, потираючи кулак, той самий Кирило — брат Сергія.

«А я за Вами йшов, — як ні в чому не бувало сказав він, — мені Сергійко розповів, як Ви за нього заступилися. Я подякувати хотів. Давайте я Вас до квартири доведу». 

Янка запросила Кирила на чай. Вони, розговорившись, зрозуміли, що знаходяться на одній хвилі. І вирішили продовжити спілкування. Яке плавно перетекло в відносини, а потім і в весілля.

Янка дуже любить свого чоловіка. І брата його Сергійка. Вважає його своїм братом. І нікому не дає його образити. Ніколи.

ЧИТАЙТЕ:  - Люба, ти помила мені черевики?