В шістдесят життя тільки починається і не варто слухати родичів

У приятельки мама «вчудила». Здала свою трикімнатну квартиру, додала пенсію і поїхала жити в теплі країни. Поки що в Абхазію, але в планах у неї ще Болгарія і Туреччина, як найдешевші. Можливо, ще північний Кіпр.

— Це огидно! — сказав чоловік приятельки. — Вона ж стара, куди їй по світу шлятися, тільки ганьбитися …

— Про вас могла б подумати! — стиснула губи його мама.

— Вона ще й натякнула, типу, яблуко від яблуньки недалеко котиться, — розридалася в трубку сама приятелька. — Типу, раз я її дочка то теж на старості піду в загул і буду ганьбити сім’ю.

— Мені Дімка всю лисину проїв, ми за його машину кредит віддати не можемо, прострочення три місяці, а мама по курортах хитається, — плаче її дочка, впевнена: мама чомусь повинна  допомогти виплатити кредит за машину, взяту в кредит для чоловіка .

 — Свекруха кожен день нагадує, що ми у неї живемо, а мама квартиру взяла і здала!

Вона (дочка) сподівається на співчуття, і, в загальному, його отримує, адже кожному відомо: жінка на пенсії більше не належить собі.

Вона — безкоштовний додаток до онуків, її житло — не для неї, а для дітей, та й взагалі, на що вона розраховує, стара?

Хоча, по суті, діти, які практично мого вже віку, могли подбати про житло для себе самі, а не розраховувати на мамине або, тим більше, не тусуватися п’ятнадцять років в квартирці свекрухи.

— Ми з Дімою сподівалися, ну, допрацює вона, поїде в село, — оплакує нездійснені надії дочка. Ну от скажи, чи не безсовісна?

— Вона у тебе ще і заміж вийде, — з якоюсь таємною зловтіхою пообіцяла я, — За турка.

Була у наших знайомих така історія, пристойна бабуся повернула онуків і «пустилася в усі тяжкі», що закінчилися освітою нового осередку суспільства в далекому Стамбулі.

Там рідня, перейнявшись долею однокімнатної квартирки, влаштувала показову істерику з гучними вимогами визнати даму недієздатною.

Обламалися, правда. Та, яка тут вважалася бабусею, до сих пір щасливо проживає в Стамбулі зі своїм лисим дідусем. Має в розпорядженні досить великий будинок, і нікого — ви розумієте, нікого! — не запрошує в гості, нехороша.

А ця матінка постить в «Однокласниках» фотографії свої, нехай ще не з таких теплих берегів, як їй мріється, але з підписами, що в шістдесят життя тільки починається.

Я — полайкала. Тому що вона — права. А всі ці люди, які збираються сісти на шию, які стверджують, що раз вік, то пора перестати про себе думати, нехай вони йдуть лісом, полем і морем. Вони-то якраз і є — безсовісні.

P. S. Діліться цим записом з друзями!

НАС ЦІКАВИТЬ ВАША ДУМКА, ПИШІТЬ В КОМЕНТАРЯХ

Загрузка ...