Вони сподіваються знайти гроші, хоча варто було б пошукати совість

Приїхала тітка чоловіка до нас в місто, на лікування. Не до матері чоловіка — своєї сестри, ні до своєї дочки, яка живе з чоловіком в трикімнатній квартирі. Вона розташувалася у нас — в маленькій орендованій однокімнатній, де ми живемо з дитиною.

У 90-ті тітка чоловіка, Аліна Миколаївна, вискочила заміж за місцевого, скажімо так — мецената. До непристойності багатої і не порядної людини. Десять років тому, алкоголь і дозвільний спосіб життя чоловіка, залишили тітку Аліну вдовою при грошах.

Жінка, яка щиро сумувала за чоловіком, стала легкою здобиччю для бідних родичів, як шуліка налетівши на спадщину тітки чоловіка. Її чоловік, при житті, мав славу знатного скнари і родичам не допомагав.

Дочка тітки від першого шлюбу, Оксана, розповіла байку про необхідність дорогого лікування для можливості зачаття дитини. І допомогло — вже через півроку Оксана няньчила карапуза. Мати чоловіка випросила у своєї сестри квартиру, під приводом браку коштів на лікування від жахливої, і до того не відомої науці, хвороби. Квартира була передана в користування сестри чоловіка.

Були ще різні тітки і дядьки, двоюрідні і не дуже, навіть ті, хто п’ята вода на киселі, і то примудрилися добре поживитися.

Аліна Миколаївна досить швидко залишилася без копійки грошей, а єдиною власністю, яку вона примудрилася зберегти — заміський будинок. Там вона стала жити на правах покоївки і кухаря, здаючи будинок і живучи на оренду.

Як тільки у бідної жінки скінчилися гроші — про неї всі забули. Ніби й не було її. На сімейні свята злиденну жінку не кликали, самі до неї не їздили.

Серйозно захворівши, тітка Аліна почала оббивати пороги тих, кому вона свого часу допомогла.

— Чого минуле ворушити? Допомогла і допомогла, і що з того? Сама дура — стільки грошей на вітер пустити. — обговорювали родичі, відправляючи тітку Аліну додому.

Чоловікові про візит тітки повідомила моя свекруха. Вислухавши історію жінки, я відправила чоловіка на її пошуки. Чоловік спробував відмовитися, але я йому нагадала, що саме ця тітка оплатила йому навчання в інституті.

Чоловік привіз ридаючу жінку до нас. Вона не вірила, що хтось погодився їй допомогти, не вимагаючи натомість нічого. Аліна Миколаївна розповіла, що ходила до дочки, а та не пустила її навіть на поріг:

— Чоловік не хоче жити з тобою в одному будинку.

А чоловік Оксани не хотів жити з тещею тому, що йому як раз йому тещиних грошей і не перепало, все осіло в кишенях Оксани, яка не побажала поділитися з чоловіком. А образився чоловік не на дружину, а на тещу.

Після кількох днів спільного життя в нашій тісній комірчині, ми з чоловіком стали думати, що ж робити далі: вигнати тітку чоловіка рука не піднімалася, а місця всім не вистачало. Тоді чоловік придумав геніальний план. Вже через годину, він розповів своїй матері «по-секрету»  таємницю тітки:

— Так, уявляєш: заначку чоловіка в будинку знайшла, в доларах, 2 валізи! А зараз який курс? Ось, і я про що. І коштовностей купа. Спадкоємця достойного шукає, просила не розповідати про гроші. Спеціально без нічого в місто приїхала, щоб знайти того, хто про неї подбає, не вижене без грошей. Тому все і залишить. Ні, не треба її забирати! У нас житла свого немає, тітонька спадок залишить, куплю. Навіть не думай їхати — тітка моя!

Ми з чоловіком переглянулися.

Уже в цей же день в нашій квартирі відбулася епічна битва за тітоньку. Свекруха з дочкою і двоюрідна сестра чоловіка ледь не побилися за право дати притулок і з почестями прийняти Аліну Миколаївну. Ми відмовилися:

— Вона до вас приходила, ви її вигнали! Тітка живе з нами, це не обговорюється!

— Мамуля, я ж люблю тебе, і з онуком проведеш час, давно його не бачила. Він радий буде. А що чоловік? Я йому так і заявила: мама буде жити з нами, а то розлучуся! — вмовляла Оксана свою матір.

Аліна Миколаївна поїхала жити до своєї жадібної дочки.

Останні дні свого життя, Аліна Миколаївна була оточена турботою улюбленої дочки і внука. Вона залишилася в щасливому невіданні, щодо лицемірства цієї турботи.

Після похорону тітоньки, двоюрідна сестра чоловіка в компанії моєї свекрухи перерили весь заміський будинок в пошуках вигаданого нами з чоловіком багатства. Їздять вона туди кожен день — простукують стіни, віддирають паркет, і потрошать меблі. Вони всі сподіваються знайти гроші, хоча варто було б пошукати совість.