За межею бідності або як покарали мого чоловіка

Мені виповнилося 18 і я вискочила заміж, прекрасний чоловік 38 років, добрий, турботливий, просто як з казки. Я тільки вступила до інституту, а на другому курсі я завагітніла, народила дочку, а через рік народила ще й сина. Я успішно закінчила інститут, чоловік мене у всьому підтримував, але коли синові виповнилося три роки, коханий і турботливий чоловік зібрав речі і пішов!

Скільки було пролито сліз, через зради, через відсутність роботи, через відсутність грошей, але ж у мене на руках двоє малюків, садок нам ще не дали, я подала на аліменти і пішла працювати ночами, було дуже страшно залишати малюків одних, але що поробиш? Треба крутитися, треба працювати, через півтора місяця мені прийшли аліменти в розмірі 500 гривень, це просто «величезні» гроші, ну й добре сама викручуся.

Через рік тортур, нам дали дитячий садок, я змогла влаштуватися на роботу, все у нас стало налагоджуватися, дітки підростали, я теж, тільки по кар’єрних сходах! Через півтора року, ми з’їздили за кордон на відпочинок, я змогла купити машину. І тут з’явився колишній чоловік: — Пробач мені, я не можу жити без вас, я вас дуже люблю, пробач мене дурня! — Тебе не було три роки, за ці три роки ти навіть не спромігся дізнатися як у нас справи, а тепер пробач? Я не хочу тебе бачити!

Він пішов, а через місяць мені прийшла повістка в суд, він вирішив відсудити дітей у мене, ось тут мені стало по-справжньому страшно. Суд виграла я, спасибі адвокатам, а через пів року після суду, прийшов адвокат батька колишнього чоловіка, дід залишив заповіт на онуків. Все налагодилося, але я ніколи не забуду, кашу на воді один раз в день, і п’ять днів голоду, тому що не було грошей.

НАС ЦІКАВИТЬ ВАША ДУМКА, ПИШІТЬ В КОМЕНТАРЯХ

ЧИТАЙТЕ:  Якими були наші зірки в лихі 90-ті? 22 фото, де їх не впізнати!