0Синку, ми з татом таки розлучаємося, приймете мене до себе? У вас дві кімнати, я ж не заважатиму! – ці слова свекрухи я почула, коли чоловік розмовляв з нею по вайбері у сусідній кімнаті

Мушу зазначити, що зі своїм чоловіком Ольга Василівна прожила понад тридцять років. Усі й завжди вважали їх хорошою парою. Мовляв, стільки часу прожили в мирі та злагоді. А тут виявилося, що все було не так і прекрасно. На старість літ обоє вирішили розлучитися. Я в їхні особисті справи втручатись не збираюся, але вони, до слова, стосуються мене безпосередньо. Точніше не мене, а мого житла. Свекруха збирається переїжджати до нас. Квартира і так маленька. Навіть нам зі Святославом доводиться тіснитися. Хотіла поговорити про це з чоловіком, але він підняв тему іпотеки. Усе переросло в суперечку, тому поки ми вирішили відкласти це питання.  

Щодо свекра, то він у мене людина поважна та статна. Що не сподобалося його дружині, не знаю. Може, він із часом змінився або у свекрухи нерви почали здавати. Хоча чоловік завжди розповідав про принципи власного батька. Той міг і гримнути, і кинути чимось, і змусити переробити те, чим йому не вгодили. Словом, своє відстоював, попри думку інших.

Пошепки

Свекруха ж – людина менш конфліктна, але поговорити багато також любить. На все у неї завжди є своя відповідь. Ми якось до них на цілий тиждень приїхали. Батьки чоловіка давно нас до себе запрошували. То пригадую, що побачила я тоді багато. Вражень вистачить ще надовго. А кілька днів тому на фоні всього цього чоловік мені заявив, що його мама відтепер житиме з нами. Спочатку я не повірила.

Думала, обоє хочуть пожартувати, влаштували цей розіграш. А потім на власні вуха почула ту розмову.

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

U2
Adblock
detector