10 хитрощів від батьків, які знають, як умовити дітей робити те, що вони не хочуть

Батьківство – це серйозна відповідальність, адже від виховання дітей залежить не лише їхнє майбутнє, а й ваше…

Інколи до виховання дітей можна поставитися з креативом й проявити фантазію. Це не лише полегшить цей процес, а й розважить і дитину, і батьків. Які ж психологічні хитрощі можна використовувати з користю? Читайте в цій добірці розповіді від досвідчених батьків. 

  • Я в дитинстві важко вставав вранці, однак мама придумала дієвий метод. Вона будила мене вранці й пропонувала пограти в гру: обманювати тата, ніби я ще сплю. Я швидко одягався, вмивався й знову повертався на ліжко під ковдру. Потім приходив в кімнату батько ніби то мене будити, а я під ковдрою вже був готовий. Далі я спостерігав за “здивованим” лицем батька й ми ішли разом снідати. Так було практично щодня протягом року, і завжди схема спрацьовувала.
  • Моя донька все робить навпаки. Я неодноразово їй говорила, як ненавиджу звук пилососа. То ж тепер, коли вона гнівається, то одразу пилососить, щоб ніби то допекти мені.
  • Син їсть плавлений сирок лише одного бренду, одного дня я не хотіла переплачувати й взяла дешевші. Він зауважив, що ці – інші на смак, йому зовсім не подобаються, тому відмовився їсти. Тепер я маю упаковку з його улюбленим брендом й загортаю в нього інший плавлений сирок. Він навіть нічого не помітив, а ще й сказав:  «Бачиш, мамо? Я ж казав, що саме цей смачніший». 
  • Нещодавно сміялася з розмови по відеозв’язку колеги з сином. Дитина влітку перебуває в селі у бабусі: – А що це у тебе такі руки брудні, а ну ближче мені покажи! Не обманюй мене, я ж бачу болото! Якщо вони для тебе не брудні, тоді оближи їх, доведи, що чисті. Ага, а ну зроби руками пів метра. Так, ще більше, ага… Так, о-о-ось такі глисти у тебе будуть! 
  • Мій чоловік – справжній геній. Він перейменував мій томатний суп на суп з кетчупу, і тепер діти не капризують, коли його куштують. Я б хотіла номінувати мого чоловіка на звання «Батько року» за те, що він запропонував перейменувати томатний суп в суп з кетчупу, завдяки чому діти тепер спокійно його їдять. 
  • Нещодавно в торговому центрі були розпродажі, то ж покупців було не злічити. Ми з чоловіком також вирішили щось придбати й ломанулись в IKEA. Поруч було кафе самообслуговування, зайшли щось перекусити, а поруч проходить батько з сином. Тримає його міцно за руку й промовляє: «Синку, тримайся міцно і не відставай! Крок вліво, крок вправо – і ти сирота». Думаю, що дитина точно не відходила від батька. 
  • Сину потрібно було здавати кров вперше, щоб його не налякати, я придумала цікаву передісторію: кожна лабораторія має свого доброго комарика, який живе в пробірці. Він проколює шкіру, щоб зрозуміти, добрі чи погані бактерії в організмі, щоб добрі лікарі могли його вилікувати. Він був в захваті від цієї історії, тому на радощах ми пішли в лікарню. На жаль, там щось у них зламалося, то ж вони відмовилися брати аналізи. В сина суцільне розчарування, він весь в сльозах, а я дзвоню в іншу лабораторію, щоб записатися. Адміністратор чує плач дитини в слухавці й каже, що вони відмовляються брати кров в дитини, яка зараз в істериці. Я, похмуро: «Дівчино, син плаче тому, що він дуже хоче здавати». Кров здали, дитина щаслива, медсестра в шоці. 
  • Я з дитинства обожнюю читати, а все через те, що бачила батька завжди з книгою в руках. Він дійсно був ненаситним читачем, а я почала все за ним повторювати. Я настільки захопилася, що мама встановила ліміт на покупку книг, оскільки говорила, що я їх розорю.  
  • Вперше я потрапив на УЗД в 5 років. Тоді на екрані монітора побачив кишківник й одразу подумав, що це гігантський черв’як. Дуже перелякався й вирішив перепитати в матері. Вона не розгубилася й сказала, що це дійсно черв’як, який з’являється від цукерок, чипсів і телевізора. Я тоді ледь не знепритомнів, два тижні харчувався овочами й взагалі не підходив до телевізора.
  • Ішли з 3-річним сином в лікарню на щеплення. Він був дуже переляканим й всю дорогу скиглив. Медсестра в кабінеті повідомила, що сьогодні сина чекає не одне, а цілих 5 щеплень. Я тоді повертаюся до сина, полегшено зітхаю й додаю: «Тобі дуже пощастило! Лікарі вирішили зробити не одне велике щеплення, а 5 маленьких. Так взагалі не буде боляче!”. Син зрадів, повністю розслабився, а після першого уколу сказав:«Це правда! Маленькі уколи робити не боляче!»

Які лайфхаки та хитрощі з виховання дітей використовували Ви? Поділіться з нами!

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

U2

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector