Хочу розповісти Вам про свою проблему, адже більше не маю кому. Це буде історія мого шлюбу, який закінчився розлученням. Познайомилася я з майбутнім чоловіком практично одразу пішла школи, мені 16, а йому тоді виповнилося 20. Ми гуляли, ходили на романтичні побачення – це було моє перше юнацьке кохання, в яке я поринула з головою. З перших днів я вже уявляла себе щасливою нареченою, вірила, що стану матір’ю його дітей. Мої мрії здійснилися через півтора року нашого роману. Він все боявся, що я піду від нього, але я не збиралася, дуже сильно кохала. Звичайно, у мене виникла впевненість в ньому як в чоловікові і батькові, він яскраво описував, як все буде. А вийшло зовсім по-іншому.
Я завагітніла і його ставлення до мене різко змінилося. Я не могла зрозуміти чому. Відразу ж намалювалися його гулянки з друзями, подругами та інше. Я працювала до останнього, щоб не бути тягарем для батьків. В результаті пологи на 7 місяці, відвезли народжувати з роботи. Мій коханий про фінанси абсолютно не турбувався. Я лежала місяць в лікарні з дитиною, а він весь цей час святкував з друзями.
Так ми прожили перші 6 років. Я весь час натикалася на його зради, гулянки були регулярними, а наша сім’я була на мені. Працювати він став, але більше для галочки, а не для утримання сім’ї, вчитися теж не захотів. Після чергового його захоплення я не витримала, і ми серйозно розійшлися. Він жив у друга. Спочатку просився додому, потім просто пив і, до речі, періодично просив у мене грошей. Потім я вирішила повернути його, оскільки дійсно дуже любила. Коли він повернувся у сімю, то виставив мене винною, ніби то я підштовхнула його в ліжко до іншої жінки. Морально дуже давив, але через пів року все внормувалося. Нарешті ми почали створювати стосунки, в яких нам обом було комфортно, він, став забезпечувати сім’ю, я намагалася піклуватися про нього і так само продовжувала працювати. Ми вирішили обговорити правила в нашій родині хто і що буде виконувати. Я так зараз сумую за цим часом. Але потім щось пішло не так знову. Знову він став гуляти з друзями, мене це стало дратувало, почалися непорозуміння, конфлікти, інші жінки…
Так і 12 років спільного життя пролетіли. Я не витримала 5 важких днів в тиждень на роботі і 2 дні вдома у вихідні з чоловіком, якому все не так. Я розуміла, що ми з ним різні, разом час не проводимо, я була самотня, підтримки не було ніякої, я теж перестала його підтримувати. Він на порожньому місці закочував мені скандали. Я подала на розлучення офіційно, він просив цього не робити, обіцяв кинути пити, але по факту нічого не змінювалося. Розлучилися ми ворогами. Ділити було нічого. Дитиною він не займався ніколи. Я думала, що від нашого кохання нічого не залишилося. Але поїхав він не відразу і міг би залишитися з нами, я його не вигнала. Він прийняв рішення піти сам. Через тиждень після цього став миготіти в соц. мережі в дорогих інтер’єрах, приїжджати на дорогій машині за речами, але мені все говорив, що це друг дав. Я сподівалася, що самостійне життя його чогось навчить. Може і сподівалася, що усвідомить свої вчинки і повернеться, адже довгий час він зі сльозами на очах говорив, що любить мене.
Я не пам’ятаю, як пройшли 4 місяці після розлучення, все як в тумані. Теж завела стосунки без зобов’язань, думала, що життя налагоджується, але потім дізналася, що 31 травня колишній одружився. Він перестав пити і гуляти, приховувати свій телефон, він став таким, яким я його хотіла бачити. Багата дружина його всіляко балує. З сином спілкується, аліменти платить. Вона вже й сама хоче познайомитися з нашим сином, а я через це не може спати ночами, яке вона має право? Ця жінка старша на цілих 20 років, розлучена, має власний бізнес, взагалі не його типаж.
У мене в голові хаос. Я не зрозумію як він мені признавався в коханні і пішов відразу до іншої. Чому він не зробив кроків до нашого примирення, тільки говорив, що стане кращим. От зараз вся ця ситуація мене зводить з розуму, а він радіє, що життя його склалася ще краще, ніж зі мною. У мене стільки болю на душі, я зовсім не знаю, як жити далі, тепер я точно не зможу знову довіритися чоловікам. От скажіть, хіба проблема в мені?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!