20 років тато приховува від мене одну дівчину. Я уявити не могла, що життя підкине такий “сюрприз”

Тато 20 років приховував від мене страшну правду. От я досі пишу це і не вірю. Здається, наче то сюжет для якогось детективу чи серіалу. 

Отож, я декілька місяців тому готувалася до весілля. Попросила дружок, аби вони допомогли мені з вибором сукні. Бо я така дівчина, яка хоче купити все та одразу. А вони збоку могли щось порадити, підказати. Я не довіряю консультантам, бо вони хочуть впарити все і за великою ціною.

У магазині було велике вікно, аж на всю стіну. От я стою біля нього, красуюся у сукні. І помічаю машину мого тата. Він припаркувався через будинок та до нього підбігла молода дівчина, десь мого віку, але трохи старша. 

Він її обняв, поцілував у щоку та повів у кафе. А я стояла, наче вкопана, аж у горлі пересохло. Швидко побігла у примірочну, зачинилася. Серце шалено калатало, наче от-от вистрибне з грудей. Тато зраджує маму! Ще й дівчиною, яка мені в подруги піде!

Переодягнулася у своїй джинси та футболку, викликала таксі. Сказала дівчатам, що мені дуже погано, голова болить і нема настрою на весільні сукні. 

От я заходжу додому, мама на кухні готує татові улюблені котлети з картоплею. 

– Мамо, викинь це! Не смій цьому зраднику прислуговувати!

– Доню, ти про що? 

– Я бачила, як тато тобі зраджує. Він сьогодні зустрічався з якоюсь білявкою. Шкода, що не сфотографувала.

Мама витерла руки об рушник, присіла за стіл. Я зрозуміла, що на мене чекає довга і не дуже приємна розмова. 

– Софіє, я тобі маю дещо сказати.

– Господи, тільки не кажи, що ти про це знаєш і закриваєш очі на зраду.

– Ні, вислухай. Це не тактова коханка. Це Мирослава, твоя зведена сестра.

Мені здавалося, що це все якийсь дурний розіграш. Або поганий сон. Навіть вщипнула себе за лікоть. Але мама продовжувала говорити зі спокійним виразом обличчя:

Пошепки

– Твій тато до мене мав родину. Розійшлися вони на поганій ноті. Тато роками нічого про неї не чув і не знав. А десь місяць тому вона знайшла його на Фейсбуці, почали листуватися. 

– Тоді чому мені нічого не сказали?

– Ти настільки була заклопотана весіллям. Не хотіли, аби ти переживала та стресувала. 

От буває, що живеш собі 20 років спокійно, а потім як сніг на голову така новина. У мене є старша сестра. Ніч не могла спати, все крутилася, переживала. 

А наступного дня принесла татові запрошення:

– Що це? У нас вже є.

– А це не вам. Це Мирославі

– Доню, а ти…

– Я вас бачила. А мама вчора все розповіла. І я хочу, щоб моя сестра була на весіллі. 

Тато почав плакати, мене міцно обіймав та цілував. Приховували від мене цю новину, аби я не стала ревнувати чи сваритися. Адже не кожен день дізнаєшся, що у тебе є старша сестра. 

Мирослава виявилася дуже приємною дівчиною. Я ще й заросила її у старшу дружку.

Тепер ми щодня бачилися, говоримо. Ще б пак, у нас багато чого назбиралося для обговорення за 20 років! 

А Ви вірите у такі викрутаси долі? 

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Напишіть нам в коментарях у Facebook!