25 років тому батьки віддали мене бабусі, яка сама ледь виживала на пенсію. Вони й не уявляли, чим це для них обернеться…

Уже другий рік я суджусь з рідними батьками. Ніколи б не думав, що буду таким займатись у свої 25… Але що ж зробиш: рідню не обирають.

Мама мене народила, коли їй виповнилось 23 роки. Не можу сказати, що я був випадковою чи небажаною дитиною: бабуся каже, що батьки мене планували. Ну, мене, може, і планували, а от змінювати своє життя з появою дитини — точно ні.

У 23 молодість ще била ключем, мабуть. Хотілось подорожувати, розважатись і насолоджуватись життям, а не возитись із памперсами і слухати щоночі постійний плач. Думаю, саме через це мене і віддали бабусі. Здорові молоді батьки віддали мене в село, де бабця намагалась ростити мене на саму пенсію. Батько грошей нам не скидав. Вважав, що в селі і так усе є. Цікаво, він колись дивився, скільки коштують дитячі речі, шкільне приладдя?

Бабусю я люблю всім серцем. Вона виховала мене такою людиною, якою я став зараз. Але кожен мій день народження проходив без подарунків, бо на них грошей не вистачало. Кожен рік у школі був для мене пеклом — ріс я швидко, а одяг новий купувати нам просто не було за що. Мовчу вже про харчування… Їли те, що росло на городі.

Уже в 15 я почав ходити на підробітки, бо бабуся почала частіше хворіти. Тоді я вже точно знав, чого хочу від життя і що для цього робити. Із зарплат я назбирав собі на перший ноутбук. Потім вступив в університет на комп’ютерні технології, старанно вчився, щоб уже на другому курсі мати змогу працювати в успішній міжнародній компанії.

Пошепки

З того часу я старався ні в чому не відмовляти бабусі. Життя наше пішло в гору. Я навіть дівчину знайшов, у яку закохався по вуха.

А потім мені прийшла повістка до суду. Батьки захотіли отримувати від мене аліменти. Уявляєте? 25 років їх у моєму житті не було, а тепер їм грошей хочеться. Отак воно буває, щоб ви знали.

Звісно, давати гроші я їм не збираюсь. Найняв адвоката, будемо боротися. Нехай ще моляться, щоб я з них гроші не почав вимагати за зруйноване дитинство….

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Напишіть нам в коментарях у Facebook!