Три роки тому Сергій влаштувався на нову роботу. І гроші нам були ой як потрібні – оплата іпотеки, народження сина, віддати борги. А фірма досить хороша, відома у нашому місці. Це будівельна компанія.
Після весілля ми не планували заводити дітей. Адже треба купити власну квартиру, машину, подорожувати. Однак, всі плани зруйнували дві смужки на тесті. Ну і що залишалося? Тільки народжувати.
Сергій працював таксисом, а ввечері підпрацьовував охоронцем у супермаркеті. Бувало, що додому не приходив ночувати. Мої батьки також всіляко допомагали – то продукти передадуть з села, куплять малюкові нові речі чи просто перекинуть декілька тисяч на картку. Ми і так були по вуха у боргах.
А тут така чудова пропозиція. І я молилася Богові, щоб Сергія прийняли на ту фірму. На щастя, у нас все вийшло. Вже оплатили останній внесок за квартиру, зробили ремонт. Директор навіть Сергієві спеціально дав машину для роботи. Тому більше у нас не виникало проблем з фінансами.
Двічі на рік чоловік їздив з колегами у гори – тімбілдінг. Та і вони часто робили зустрічі в суботу чи у кафе або ж просто пікніки. Однак, збиралися тільки працівники фірми.
– Розумієш, я так новенький, хочу ще зі всіма познайомитися. Тому краще я піду один. Ну що ти там робитимеш? Ніхто жінок не бере, тільки чоловіча компанія.
Я без докорів сумління відпускала Сергія. Нехай він розважається з колегами.
І ось Новий Рік, період корпоративів та святкувань. Фірма Сергія орендували ресторан, замовили діджея та ведучого. І ніхто ні копійки не дав – все за рахунок директора. А я знову залишалася з малюком вдома.
Під час обідньої прогулянки зустріла свою однокласницю Маринку. Купили каву та присіли на лавку. Стільки не бачилися, треба попліткувати!
– А мій Паша працює у фірмі “Сіті-Буд”, може ти чула?
– Ось це так збіг! Мій Сергій також там, у відділі маркетингу.
– О, то добре. Ну тоді ми з тобою потанцюємо на корпоративі, бо я інших жінок не знаю.
– Тобто?
– Хіба тобі Сергій не казав? Буде корпоратив у ресторані, ведучий, діджей. Я таку сукню купила. Словом, директор платить за працівника та дружину чи подругу. Ну там дозволяють ще когось взяти з собою на додаткове місце.
На щастя, прокинувся малюк і врятував мене від ганьби.
– Мені треба бігти!
– Ну то до зустрічі!
Я ніяково похитала головою. А що мала сказати? Мій чоловік 3 роки обманював за корпоративи? Не хотіла виглядати дурепою в очах Маринки.
Зайшла додому – а Сергій якраз красується у новому костюмі для корпоративу. Я не витримала такого нахабства та вилила йому на піджак сік з синової пляшечки.
– Ти що робиш? Збожеволіла?
– І як тобі не соромно мені брехати? Я все знаю про корпоратив! Мені Марина розповіла, її чоловік там також працює!
– Але я хочу відпочити від тебе та сина! Розважитися, а не чути його крити чи твої нарікання!
Такі слова мене образили до сліз. Так, після пологів я поправилася, у мене з’явилося акне та великі розтяжки. Хіба Сергій почав мене соромиться? Невже я йому така огидна?
Того ж вчора я зібрала речі та поїхала до батьків у село. А чоловік так і пішов без мене на свято. Маринці я сказала, що малюк хворів. Не хочу, щоб вона знала таку правду.
Майже 3 роки мене чоловік ось так нахабно обманював, дивлячись в очі. І як йому далі довіряти?
Що ви можете порадити дівчині у такій ситуації?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!