Виховання дітлахів вимагає не лише терпіння, а й певних знань. Часто діти маніпулюють батьками, а дорослі навіть не розуміють, як потрапляють в цю пастку. Сьогодні ми поговоримо про те, як зрозуміти, що дитина от-от сяде вам на шию.
“Тому, що я так хочу”
У стосунках між батьками та дітьми мають бути присутні три чарівні слова: “твоє”, “моє”, “наше”. Саме вони допомагають підтримувати гармонію та баланс у цих відносинах, і їх потрібно використовувати абсолютно у всіх сферах – не лише речей, але і вибудовування спілкування, планів. Якщо ваша дитина хоче йти прогулюватися в парк, а ви втомлені прийшли з роботи, не варто одразу виконувати забаганки дитини, а намагайтеся знайти компроміс, який задовольнив би обох. Ви не повинні жертвувати собою лише через те, що маєте дитину.
“Це ти винна, що я отримав двійку”
Якщо батьки проявляють гіперопіку до дітей та беруть всю відповідальність на себе, то прямопропорційно дитина втрачає власне відчуття відповідальності. Будь-яку халепу або ж прикрість вона буде переносити на батькові та материнські плечі. Не бійтеся доручати дитині виконувати різноманітні справи, оскільки в іншому випадку вона виросте абсолютним ледарем. Просто уявіть ситуацію: прийде до вас школяр зі словами: “Це ти винна, що я отримала двійку”. І син, чи донька мати рацію, адже це ви зробили замість нього домашнє завдання.
“Якщо купиш телефон, вивчу”
Часто батьки, які проводять багато часу на роботі, або ж взагалі працюють за кордоном, прагнуть компенсувати свою відсутність різноманітними подарунками. Щоб не наказувати дитину, вони заохочують її різноманітними речами: якщо вивчиш вірш, купимо тобі тістечко, за гарні оцінки в табелі – новий велосипед. Тоді ваша дитина звикає працювати лише за грошову винагороду, мотивація буде відсутня. В майбутньому без приємного бонусу дитина відмовиться виконувати ваші прохання.
“Мамо, виріши. Інакше мені буде погано”
Ваше основне завдання – виховати самостійну та впевнену в собі особистість. Ви не можете завжди розв’язувати проблеми дитини. Вам може здаватися, що дитячі проблеми не такі важливі, однак вони вчать їх відстоювати власну думку та приймати правильні рішення. Не потрібно одразу бігти на допомогу дитині, коли вона про це попросила. Дайте їй можливість підключити власні ресурси. Якщо виникає конфліктна ситуація, спершу поспостерігайте, як дитина сама вирішить конфліктну ситуацію. Якщо потрібно, допоможіть порадою.
“Це ж ти так хочеш”
Часто батьки хочуть сформувати з дітей копії, або кращий проект себе: віддають їх на різноманітні секції, гуртки, вимагають краще результати в спорті, олімпіадах, конкурсах, а коли діти не досягають успіху, то батьки сердяться. Дитина тобі думає, що вона повинна щось робити для того, щоб її любили, просто так вона не заслуговує на любов. Це з дитинства формує відчуття власної неповноцінності. Згодом вона на всі зауваження відповідає: “Це ж ти так хочеш, а не я”. Зверніть увагу на такі сигнали й намагайтеся зрозуміти, що цікавить вашу дитину, а не вас.
Ви згодні з цими правилами?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!