З дитинства я була дуже заощадливою, любила збирати гроші, щоб потім могти купити собі щось путнє. Тому коли у 20 років вийшла заміж, я вже знала, що наскладаю з чоловіком кошти на свій власний будинок. Ми вирішили, що спочатку купимо житло, а потім плануватимемо дітей. Десь 6 років ми гарували як коняки, практично без вихідних, аби наблизити себе до мрії. Однак виявилось, що купити зараз будинок, не так просто й те, що ми назбирали за весь період все одно не вистарчить. Тоді наважились на кредит, однак мої батьки зупинили нас.
– Не дай Боже влізти в кредити! — в один голос кричали мама з татом.
– Дуже нам вже хочеться мати своє гніздечко, тому іншого варіанту окрім іпотеки не бачимо… — говорила я.
– Ми хочемо допомогти вам! Продамо квартиру старенької бабусі, а вона вже житиме з нами, оскільки й так потребує особливого догляду. Усі одержані від продажу кошти подаруємо вам.
– Справді? Дякуємо, найрідніші! — зі сльозами на очах говорила я, адже не очікувала на таку допомогу.
Завдяки батькам нарешті ми купили невеликий дім, точніше лише коробку. Рік робили в ньому ремонт, облаштовували все, тоді аж переїхали. Нещодавно влаштували новосілля й запросили найближчих на вечерю. Родичі чоловіка були дуже здивовані побачивши наш затишний дім й у їхніх очах була заздрість. Тоді мама Данила заявила таке, що мені й досі не вкладається в голові.
– Ну вам допомогли придбати дім, тепер ви допомагайте!
– Що ви маєте на увазі? — запитала я.
– А те, що брат Данила з дружиною та дітьми тулиться у двокімнатній квартирі разом з нами. Треба щось придумати, аби усім було зручно, а не лише вам!
– Ну, по-перше, ми власними силами довгі роки накопичували на своє житло, а по-друге, до чого тут мій брат, якщо допомогли нам батьки Лілі? — розгнівано говорив Данило.
Свекруха обурилась такою відповіддю сина, встала з-за столу та вийшла з будинку. Нині вона з нами не розмовляє. Спочатку ми нервувались та переймались тим, але тепер нам не до цього. Адже ми чекаємо на поповнення! Я вважаю, що кожен сам має дбати про свою сім’ю. Якщо брат ще досі живе з батьками й нічого для того, щоб переїхати не робить, тоді це означає, що йому так нормально. А що скажете ви на цю ситуацію?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!