7 речей, якими ми ображаємо своїх дітей

Діти ростуть дуже швидко! 

Усі моменти, які були присутні у ваших стосунках з дітьми в дитинстві, потім повернуться до вас сторицею. Якщо малюк росте в довірі, то саме на таких цінностях він буде будувати сім’ю з іншими людьми. Малюка з дитинства має оточувати любов та підтримка, адже лише так він виросте нормальною та добре соціалізованою людиною.

А от прояви гніву та агресії дорослих руйнують дитячу психіку і все це потім обертається проти них в дорослому житті. Є певні дії дорослих, які можуть нашкодити дитині.

КОЛИ НЕ РОЗУМІЄМО ЇХ! 

Інколи ми навіть не пробуємо це зробити. Я пам’ятаю своє перше кохання, мені тоді було 13 років, а цей хлопчик, Женя, був самозакоханим відмінником. Але для мене він був ідеалом. Правда, хлопчик взагалі не звертав уваги на мене і через це я всі ночі плакала в подушку. Моя мама хотіла мене заспокоїти, але при цьому говорила дурниці : «Заспокойся, чого ти так все сприймаєш? Це ж все так несерйозно. Ну, пройде рік і все заспокоїться, ти забудеш!».

Вона тоді не розуміла, що мені не треба, щоб це кохання пройшло. Воно для мене було дуже важливо, і я просто хотіла, щоб мати зрозуміла, який це жахливий досвід.

КОЛИ ПОРІВНЮЄМО ЇХ з іншими дітьми

« Тільки глянь на Оленку, яка гарна дівчинка, вчиться добре, чепурна. А ти що?!». Це, напевно, знайомо всім. І ще одна ситуація, яка була у кожного: багато дітей в класі за контрольні роботи отримали трійки, ви — четвірку, і ще двоє — відмінно. Ви біжите, щоб похвалитися матері, однак вона говорить:  «Бачиш, Артем і Даша написали ж на п’ятірки, ти що не могла на п’ять написати?»

А коли починаєш пояснювати, що контрольна буде дуже складна і майже весь клас не справився з завданням, то чуєте у відповідь: «А що мені, що інші на двійки написали? Інші мене не хвилюють, мене ти хвилюєш». Але це ще не все.Коли через декілька місяців вже ви приносите трійку, коли весь клас написав на четвірки, тоді матір чи батько питає :«Трійка? Чому так слабо? А решта що отримали?».

І хоча в минулий раз ситуація була зовсім іншою, батьки стверджували, що їм наплювати на інших дітей. А зараз вже чужі оцінки важливі. Така поведінка батьків породжує в дитини відчуття несправедливості. Дитина тоді просто не розуміє, що відбувається, і втрачає будь-які стимули.  

КОЛИ насміхалися НАД НИМИ!

Пам’ятаю, як одного дня я, моя молодша сестра і мама зайшли в магазинчик. Мені тоді було 13 років і я якраз перехворіла на вітрянку. Все моє обличчя було в зеленці. Я дуже комплексувала і вважала себе страшною. Не хотіла виходити на вулицю, оскільки думала, що мене засміють.

І в такий період ми заходимо з мамою в магазин. В цей момент дві продавчині почали шептатися, хихотіти та сказали: «Ох ти, яка красуня до нас прийшла, тільки гляньте!».

Не знаю, з якою метою вони це сказали, можливо, хотіли мене підбадьорити. Тоді я хотіла провалитися крізь землю. Я хотіла, щоб цей момент швидше закінчився, але тут почала сміятися з мене мама. Це був справжній удар в спину. Після цього я ще тиждень не виходила з дому. Мати просто знищила мою самооцінку. 

ОБРАЖАЄМО ЇХ НАШИМИ СЛОВАМИ І НЕОБДУМАНИМИ ВЧИНКАМИ 

У 9-му мені здавалося, що я вже доросла і самостійна дівчинка. Одного вечора мені не вдавалося розв’язати задачу з геометрії, батько намагався допомогти, а я тоді ну ніяк не хотіла вчитися. Тоді тато взяв і ляснув мене по попі. Мені не було боляче, але дуже прикро. Я взагалі з ним не розмовляла після цього. 

КОЛИ КРИЧИМО, ГНІВАЄМОСЯ І ПОВНІСТЮ ВИХОДИМО ІЗ СЕБЕ

Пригадується історія, коли я була в пологовому будинку. Моя сусідка, мабуть, позбавлена ​​всякого материнського інстинкту і любові, схопила свого малюка, який плакав, почала трясти його і кричати: «Так що тобі ще треба?». Тоді мені просто стало моторошно за цю дитину. Він ж зовсім не відчуває себе захищеним поруч з такою матір’ю. 

КОЛИ ІГНОРУЄМО ЇХ!

Коли батьки ігнорують власних дітей, вони тоді починають шукати його ззовні. Тоді втрачається зв’язок з батьками, діти не довіряють їм і з кожним днем віддаляються. Потім батьки дивуються, чому дитина їм не телефонує чи не цікавиться їх життям… А ви цікавилася життям ваших дітей? 

Японський вчений провів цікавий експеримент: він посадив три вазони. До першого він щодня говорив приємні слова, до другого — кидав образи та неприємності, а от третього просто ігнорував. І що ви думаєте? Першка рослина розвивалася та розкинула свою зелень, друга — росла дуже повільно та була ледь жива, а третій вазон просто загинув. 

Не руйнуйте стосунки між вами та дітьми, найчастіше всі проблеми походять ще з дитинства. Дітям потрібне не лише матеріальне забезпечення, а й нормальний та здоровий емоційний зв’язок. 

Пам’ятайте про ці речі і любіть своїх дітей!

U2
Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: