Я познайомилася з Романом ще коли навчалася в університеті. От він такий мужній, старший курс, староста на потоці та ще й керівним у студпарламенті. Розумник, спортсмен, гуморист. Ми якось з першої зустрічі знайти спільну мову, нас друзі звели у гуртожитку на день студента.
Одружилися після 4 курсу, моя мама допомогла купити нам квартиру в місті та ще й дала на ремонт кошти. Ми мали гарну, простору трикімнатну квартиру. Роман ще під час навчання мав підробіток, а я після закінчення університету влаштувалася офіс-менеджером у невеличку компанію. Звісно, ми не заробляли мільйони, але на спокійне життя нам вистачало.
Потім я народила 3 діток – 2 сини, Олексій та Артем і молодша донечка Алінка. Думала, от я – щаслива мама, кохана жінка, вправна господиня.
Однак, після народження 3 дитини ми якось віддалилися з Романом. Чоловік досить часто затримувався на роботі, я гадала, що він так тікає від дитячого плачу. Адже всі наші діти майже одного віку. Тому вдома постійні плачі, крики, розкидані підгузки, брудний одяг, посуд та повний безлад.
І Роман також втомлюється на роботі, має багато справ, конференцій, зустрічей. Тому я старалася до його приходу все ідеально поприбирати, приготувати їсти та вкласти дітей на сон. Ну нащо йому бачити це все? Він і так, бідолашний, тягнув всю родину на собі.
А виявилося, що мій Роман ніякий не трудоголік, а справжній бабій.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Не було ніякої роботи, справ та співбесід. Поки я няньчилася з дітьми, він після роботи їхав до нашої знайомої, Лілі. Могли б і далі продовжувати такий прихований роман, якби не її вагітність. Тоді Роман просто прийшов, почав збирати речі:
– Ти у відрядження?
– Ні. Знаєш, я не хочу з тобою більше бути.
– Чому? Щось трапилося?
– Я тебе давно не кохаю. У мене є коханка, Ліля. Знаєш, от досі думаю – чому я тоді вибрав тебе в університеті, а не її?
Роман залишив обручку та пішов геть. Добре, що хоча б аліменти нормальні платив. Але я не сиділа вдома на одному місці, спершу робила манікюр у себе вдома, бо Алінка ще маленька була. А через рік віддала її в садочок та почала працювати в салоні краси.
Так минуло вже 8 років і я не просто майстер, а власниця студії в центрі міста. Звісно, мені було вкрай важко йти до цієї мети, але я розуміла, що треба старатися заради діток. Я хотіла, аби вони мною пишалися, казали, яка гарна у них мама.
Раніше я працювала на своє ім’я, а тепер бізнес працює на мене. Я маю багато клієнтів, великий заробіток. З дітками щоліта відпочиваємо у Єгипті чи в Туреччині, нещодавно купила нову машину з салону. Свою квартиру продала, доклала різницю та купила будинок на 2 поверхи. Тепер у хлопців є своє невеличке футбольне поле, а донечка має качелі та будиночок на дереві.
Може, в цьому є і капля заслуги колишнього – я хотіла на зло доказати Романові, що можу досягти таких висот без нього. Хотіла, аби він побачив та почав шкодувати, лікті кусати. Вже уявляла, як він проповзе до мене на колінах, буде пробачення вимолювати.
Однак, натомість до мене прийшла… Ліля. Чесно, я її спершу взагалі не впізнала. Раніше була така струнка дівчина, довге волосся, модельна зовнішність. А зараз якась тітонька життям пожована. Зморшки, синці під очима від втоми, зайва вага і волосся на вигляд, як солома.
Ліля прийшла до мене в салон, сказала, що хоче грішки замолити. Ми пішли в кабінет, адже не варто моїм працівникам слухати мої любовні мелодрами.
– Знаєш, Маріє, я зрозуміла, що закон бумеранга існує.
– Як це?
– Спершу я в тебе Романа забрала. А місяць тому Роман сам пішов від мене до молодої дівчини. Вона така красива, юна…
– І він, виходить, вдруге проміняв одну жінку, вже таку використану, на нову модель покращену?
– Так. Я всі ці роки боялася тобі на очі попадатися. Думала, що ти мені все волосся повириваєш. А зараз розумію, як ти почувалася тоді…
Дивлюся я на Лілю і от нічого не відчуваю. Хіба жалість. Пригостила її кавою, обійняла на прощання та сказаал, що зла не тримаю. Вона ж просто хотіла того жіночого щастя.
Я не тримаюся за минуле, адже у мене є майбутнє – діти. Хочу гідно виховати їх та показати, що таке вірність.
Але Бог все бачить і точно покарає за такі гріхи. Тому, любі жінки чи чоловіки, знайте – за кожен стрибок у гречку буде гірка відплата.
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!