Я була спустошена. Власними руками зруйнувала життя сина, який тепер буде ув’язненим, та онуки, яка росте без батька. Для мене це була занадто велика ціна за мої поступки

Мій чоловік заробляє мало, тому всю сім’ю і двох дітей (Ігоря і Катю) я тягла на своїх плечах.

Чоловіку було байдуже на те, що нам завжди чогось не вистачало, сказав, що на іншу роботу не піде. 

Старший син вступив в юридичну академію, вже був на останньому курсі навчання. Я з нетерпінням чекала, коли він закінчить академію, щоб зітхнути з полегшенням, але сталося все не так. 

Одного вечора розпочав він мені розповідати, що не уявляє своє життя без Ніни. Я знала цю дівчину, без батьків, ні гривні за спиною, сама з дитбудинку, навіщо мені така невістка?

От і почала вмовляти його, щоб він порвав з нею, а той вперся за своє. Я знала своїх дітей, тому в обмін на дорогі подарунки, він пообіцяв кинути свою Ніну. Як виявилося, Ніна вже і заміж зібралася, хотіла весільну сукню приміряти. Правда, Ігор не відповідав не телефонні дзвінки. 

Пройшло близько місяця, як лунає дзвінок у двері. Заходить Ніночка й каже, що вагітна. Але я ж перед цим їй все гарно пояснила, що Ігор не хоче брати її в дружини. Так і пішла дівчина, мовчки…

Я тоді зраділа, адже дівчина була з характером, такою не покеруєш, та й син би привів її до мене в хату. А мені навіщо таке?

Пройшло багато літ… Мого сина саджали до в’язниці за страшний злочин, не хочу говорити, що саме, бо мені самій дуже соромно. Коли призначили слухання, то я не повірила своїм очам: суддею була Ніна!

Я хотіла з нею зустрітися, поговорити, пояснити, але вона взяла самовідвід і більше я її не бачила. Мені стало дуже цікаво, як вона зараз проживає. Я розпочала справжні пошуки й внаслідок цього, я дізналася, що у мене є онука. Дівчинці було вже 8 років. 

Ніна була вже не такою бідною сиротою, у спадок отримала будинок, машину. Все це тітонька приховувала, хотіла зробити подарунок на весілля, яке так і не відбулося.

Прийшовши додому, я була спустошена. Власними руками зруйнувала життя сина, який тепер буде ув’язненим, онуки, яка росте без батька. Для мене це була занадто велика ціна за мої поступки.  

Я зустрілася з Ніною, ми поговорили, вона мене познайомила з моєю онукою, чесно скажу, що на той момент я була щаслива. Був суд, сина виправдали – він взяв чужу провину на себе.

Після цієї всієї судової тяганини, я все розповіла сину, а той зі сльозами на очах сказав:

«Мамо, ти для мене найдорожча у цьому світі. Але я Ніну люблю до сих пір, тому ніколи не пробачу, що ти нас розвела. Я теж винний, проявив слабкість, і тепер розплачуюся все життя».

Так і зійшлися знов, син та Ніна, а я радо зустрічала їх у власному домі. Онука Галя була чарівною дівчинкою. Дивлячись, у її очі, мені зараз соромно, що я не була поряд всі попередні роки.

Що думаєте з цього приводу?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

U2
Adblock
detector