– А де все мої заготовки? Так навіть на два дні не залишилось! В чому справа?- питаю в чоловіка

Я багато працюю і придумала собі план як встигати усе по дому та готуванню. У суботу зранку я починаю прибирання, а потім решту дня стою біля плити, щоб наготували на цілий тиждень.

Мені пощастило, що діти з чоловіком полюбляють голубці, вареники, пельмені, котлети й тому подібне. Я це все заморожую. Уявіть, поки розігрівається основне я нарізаю якийсь салат чи відкриваю солене і все, обід чи вечеря готові! Дуже зручно!

Такий метод мені дуже подобався і виручав. Якось я як звично повернулася з роботи і заглянула в морозилку. На мій превеликий подив вона стала наполовину порожньою без мого ж відома.

– А де все мої заготовки? Так навіть на два дні не залишилось! В чому справа?- питаю в чоловіка, який читав на кухні газету.

– Мама приходила, я їй половину віддав! – спокійно сказав той.

– Ти ж розумієш, що я готую це всі вихідні? Мені тепер не спати, бо ти все повіддаєш? – нервувалась я.

– Що ти починаєш? Вона стара пенсіонерка і не може собі дозволити харчуватися як ми. Я ж не маю зайвих грошей, щоб їй дати. То хоч так допоможу! – завівся той. – Тобі, що голубця для неї шкода?

Пошепки

– Мені не шкода! Але вона цілком здатна і сама щось приготувати! Мені школа мого часу і зусиль і бачу, що ти цього не розумієш! Я тепер щодня повинна готувати для неї?

На цьому я не зупинилася! Пішла до свекрухи додому і з порогу сказала, щоб вона більше так не робила. 

– Я стою і готую цілі вихідні! Якщо вам бракує на продукти, то знайдіть підробіток! Ви ще не така стара, можете і посуд мити, і прибирати! А якщо так не підходить, тоді в сина просіть грошей! А мої заморожені страви нічого забирати!

Свекруха тоді нічого не сказала, лиш здивовано дивилася на мене ніби вона тут зовсім ні до чого! Я вважаю, що себе треба цінувати попри все! Я не даремно так придумала і не збиралась знову стояти біля плити. 

Тим більше я добре знаю ту жінку, вона скоріше лінива, і своєю жалістю точно переконала чоловіка віддати мої страви

А ви б як вчинили на моєму місці?

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився з нами читач сторінки “Пошепки”. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Напишіть свою історію і команда наших редакторів поділиться нею з іншими читачами. Надсилайте на пошту [email protected]

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

JuliaG
Adblock
detector