А дружина мовчки зібрала речі, діти самі за нею пішли, і поїхала до мами, а чоловік ще навздогін говорив: – Так, куди ти одна без мене, ти ж ні дня не працювала, на що ви жити будете?

Валерій Петрович був цілком задоволеним життям — у нього двоє дітей, хороша посада, авторитет.  Правда, було і те, що йому дуже не подобалося — дружина, яка приділяла надто багато уваги та турботи, щовечора зустрічала його з роботи з готовою вечерею, щодня одне і те ж.

Згадує часи, коли вони ще були студентами, закохався він тоді у неї одразу, жили в злиднях, багато що пережили з того часу. Валерій намагався усіма силами покращити своє життя, а Таня у всьому йому допомагала. Так і здійснив чоловік свою мрію. 

Звичайно, він пам’ятав все те, що для нього зробила дружина й був дуже вдячний. Але це не означає, що він тепер має так жити завжди — хотілося гострих відчуттів, емоцій, але що можна взяти зі звичайної домогосподарки, вона навряд чи його зрозуміє. 

Нещодавно чоловік прийняв на роботу нову секретарку — дуже вродлива дівчина, Ірина, розуміє його з пів слова, просто читає його думки.

Чи не з перших днів він почав натякати їй на щось більше, ніж просто робочі стосунки, так і стали зустрічатися. Вищої освіти дівчина не мала, закінчила коледж, але дурною теж не була, де знайти гроші собі на життя вона точно знала.

От і вирішила зайвий раз не працювати, адже на кожній фірмі є старий начальник. Для неї старі були всі, кому за тридцять, адже дівчині було лише двадцять два роки. Валерій гордився собою, адже поруч з ними — молода та красива, він дійсно вірив, що дівчина закохалася в його мужність та душевність, і взагалі старався не помічати, як вона витягувала з нього кошти.

І ще б тривав їхній роман довго, якби одного дня дружина Валерія не принесла йому на роботу обід. От і застала закоханих вдвох. Валерій оправдовувався і говорив, що нічого страшного не сталося, адже він не покидає дружину, а свій роман він і не називав зрадою, а просто — розвага. 

Правда, дружина не стала це слухати, забрала дітей і пішла. Таня просто зникла з його життя, не відповідала на дзвінки та повідомлення. Валерію вже й Ірина була не в радість, всі думки лише про втрачену сім’ю. 

Останньою краплею було те, що він побачив свою Таню з іншим чоловіком, вони йшли разом й розмовляли. Вона — красива, доглянута, чудово обходилася і без нього. Він неодноразово просив пробачення, але все на марно. Жінка розпочала нове життя і зрадникам там не було місця. 

Нічого не залишилося у Валерія Петровича від колишнього благополуччя, діти з ним не спілкуються, не хочуть, вони вже всі розуміють, дружина на розлучення подала, тільки Ірочка щебече якісь дурниці, прямо дратує…

Зараз лише одні спогади в голові у Валерія — про щасливу сім’ю.

Чи правильно зробила Тетяна, що не пробачила чоловікові?

U2
Загрузка ...

цікаво

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: