«Забирайте усіх дітей, бо нам чужі непотрібні! »

У нас з чоловіком все закрутилося доволі стрімко. Після недовгих зустрічань ми одразу відсвяткували весілля, а потім зайнялися будівництвом свого дому у невеликому місті. У нас була мрія про міцну сім’ю і власний куточок. 

– Ми станемо батьками! – одного ранку ощасливила я свого чоловіка.

– Справді? А хто у нас народиться: син чи донька? – одразу поцікавився чоловік.

– Це поки що невідомо, – усміхнено сказала я.

– Гаразд, але з дівчинкою на руках я тебе навіть бачити не хочу! Навколо мене одні жінки, тому тепер потрібен син, – пожартував чоловік.

Дев’ять місяців пролетіли доволі швидко. Ми вирішили не робити УЗД, аби стать дитини стала сюрпризом. Пологи були важкими. Не обійшлося без хірургічних втручань. Зрештою, акушерка привітала мене:

– Вітаю, тепер ви багатодітна мама! У вас чотири донечки!

– Тобто? Як таке можливо? – не могла второпати я. 

– Ви тільки не хвилюйтеся, – почала заспокоювати медсестра. – З дітками усе гаразд.

Проте я вже нічого не чула, адже у моїй голові крутилися думки про те, як я маю впоратися із чотирма немовлятами одночасно. Важко було усвідомити цю інформацію й прийняти її. Ще важче було розповісти про це чоловікові. Я трималася до дня виписки. 

Пошепки

Спочатку я вийшла з однієї донькою на руках, але акушерка ззаду додала:

– Забирайте усіх дітей, бо нам чужі непотрібні!

Чоловік, який вже хотів їхати додому, поглянув на мене з недовірою. Він думав, що це тут такі місцеві жарти. Я ж знала, що все серйозно.

– Розумієш, я боялася сказати тобі раніше. У нас четверо малюків…

Я не знала, якої реакції чекати. Думала, що можу навіть залишитися абсолютно одною з усіма малюками на руках, але чоловік одразу потягнувся до своїх донечок. 

Ми разом поїхали додому, де на нас чека святковий стіл. Рідні й друзі почали святкування, а молодий татусь тим часом дивився у вікно.

– Коханий, тебе щось турбує? – поцікавилася я.

– Я ж зробив дитячий майданчик лише для однієї малечі, – сказав він. 

Якщо раніше я хвилювалася, як чоловік сприйме такі шокуючі новини, то тепер я розуміла, що він радий стати батьком чотирьох доньок. Хвилювання та напруга зникли, а натомість залишилася ейфорія та почуття щастя.

Я захоплююся своїм обранцем, адже він мужній, люблячий, турботливий і сильний чоловік. Разом з ним ми побудували не лише великий дім, але й міцну сім’ю, про яку завжди мріяли. А майданчик – дурниці. Обов’язково збільшимо і його. 

А як би ви відреагували на таку новину? Чи хотіли б раптово стати багатодітними батьками? 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Vasylyna
Adblock
detector