А коли повернулись, то влаштували мені скандал! – Мамо, ви що з нашої квартири зробили? Ой, як мене потім серце боліло!

На початку літа дочка сказала, що бере дітей і поїде за кордон до чоловіка, де він працює роками. Вони з Павлом хотіли скоріше виплатити кредит на машину. А Ліля ще не ходила на роботу, бо сиділа у декретній відпустці з другим синочком.

Я допомагала їй чим могла. Часто залишалась вдома з дітьми, інколи брала їх до себе, щоб дочка мала трохи вільного часу. А коли почула про поїздку, то зраділа. Нарешті вона зможе довше побути з чоловіком і діти сильно скучають за татом.

– Мамо! Я вас хіба попрошу годувати кролика і вазони поливати, поки нас не буде. 

– Добре! Ключі я маю! Ну все, щасливенько! Набереш, як приїдете!

Ми обійнялися, попрощалися і вони поїхали. Та коли я зайшла до її квартири, то мені чуть серце не зупинилось.

Повсюди такий бардак. Речі розкидані, ніби отак шукали все необхідне в дорогу, перекладали і лишили. На кухні гори посуду, у ванній чорт голову зламає. Не могла я просто так на усе це дивитися і наважилась прибрати.

Наступного дня я принесла свої тряпки та миючі засоби. Але за один день впоратися було нереально. Мені пішов тиждень зранку до вечора і хата аж блистіла від чистоти, прямо як нова!

Я себе втішала, що діти зрадіють моїй допомозі. Все-таки гарний сюрприз, бо хоч якийсь час, але буде чистота і порядок.

Через місяць діти повернулись. Я зустріла їх біля будинку, вареників наліпила. Ми радо привітались і пішли у квартиру. Я очікувала їхнє приємне здивування від проробленої роботи, але в результаті мало не заплакала.

– Ви що наробили? – почала дочка. – Хіба я просила вас прибирати? Я тільки два завдання вам давала, а не 122! 

Зять теж приєднався. Щось не міг знайти зі своїх речей і бурчав, що я все попереставляла. В результаті замість сімейних посиденьок я отримала хвилю критики та невдоволень. Розвернулась і пішла геть. Ох, як мене потім серце боліло!

З того часу дочка більше не дзвонить мені, а зять тим більше. Я ж хотіла як краще! Ще не вистачало зіпсованих стосунків через таку дрібницю. 

Думаєте дочка попросить вибачення чи самій напрошуватися?

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився з нами читач сторінки “Пошепки”. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Напишіть свою історію і команда наших редакторів поділиться нею з іншими читачами. Надсилайте на пошту [email protected]

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Коментарі

JuliaG
Adblock
detector