Щороку, святкуючи християнські празники, мимоволі замислюємося над різницею в датах. Чому більшість християн куштує паску за тиждень до того, як це робимо ми? Хіба ж Ісус народжувався та воскресав двічі?
Проте календарне питання актуальне не тільки у різдвяний період, але й напередодні Великодня. Для православних це найважливіше свято, адже це для них не тільки Воскресіння з мертвих Ісуса Христа, але й перемога над смертю, над гріхом, надія на спасіння та уникнення вічних пекельних страждань.
Отож, зараз спробуємо розібратися, яка із календарних дат є правильною і чому ми не можемо святкувати церковні свята в один день з цілим світом?
Історично склалося так, що ми Великдень святкуємо у неділю після єврейської Песаху – свята на честь виходу євреїв з єгипетського полону. Чому у неділю? Бо, відповідно до Євангелія, Ісус воскрес наступного дня після шабату, тобто суботи.
У перші століття християнства взагалі не було мови про загально визначену дату Великодня. Кожна громада мала свої традиції та період празникувань. Тому перший історичний розкол у християнській церкві виник вже у ІІ столітті, саме через дату святкування Великодня.
У 196 році на Соборі в Римі було ухвалено святкувати Великдень у неділю, у той час, як на Сході – в Ефесі – святкували Великдень у перший день Песаху. Через відмову християн на сході уніфікувати церковну практику папа Римський Віктор І відлучив ефесян від церкви, проте пізніше скасував своє рішення через велику опозицію у Західній церкві.
Тож на І Вселенському соборі (325 рік) офіційно затвердили святкування Великодня у першу неділю після 14 нісана (єврейський весняний місяць), бо 14 нісана починався Песах – таким чином і було встановлено правило святкування Воскресіння Христового у першу неділю після 14 нісана.
Справа ця стосувалася також календарів.
Оскільки євреї жили за місячним календарем, то для того, щоб вирахувати християнський Великдень, повинні були опиратися на Песах. Для узгодження місячного та сонячного календарів було розроблено так званий Метонів цикл. Суть розрахунків зводилася до того, щоб знайти точки перетину між сонячним і місячним календарями. Бо місячний рік дорівнює 355 добам, у той час як сонячний 365,25. Метон вирахував, що 19 сонячних років дорівнює 235 синодичним місяцям (синодичний місяць – повний цикл обертання Місяця навколо Землі, він складає 29,5 діб).
Тож чому в християн немає єдиної дати Великодня?
Отже, у християн Великдень настає у наступну неділю після повного місяця. А вся різниця в тому, що одні вираховують цю важливу дату рівнодення за григоріанським календарем, а інші – за юліанським.
Однак відповідного до першого календаря живуть далеко не всі католики і не тільки католики, а тому Великдень за григоріанським календарем не варто називати «католицьким». Ним користуються також протестанти. На додаток, українські греко-католики, хоча і належать до Католицької церкви, все ж таки живуть за юліанським календарем. У Західній Україні взагалі не прийнято казати «католицький Великдень» чи «православний Великдень», але вживають вирази «польська Пасха».
Ось так календарі вносять корективи в етнічну подібність народів, бо ж що галичани (у переважній більшості), що поляки – католики. Тільки одні греко-, а інші римо-.
Так само не одні тільки православні християни живуть за юліанським календарем. Чимало православних церков використовують новоюліанський календар, згідно з яким Різдво збігається з григоріанським, а Великдень із юліанським. Решта користується просто юліанським.
Варто також зазначити, що юліанський календар має більшу похибку, ніж григоріанський. Через недосконалість календаря (він має похибку, через яку з роками набігає різниця у декілька днів з астрономічним календарем) весняне рівнодення за юліанським календарем відстає на 13 днів, а повний місяць «настає» на 4 дні пізніше, ніж у реальності. Тож католики, перейшовши на григоріанський календар, позбулися цих проблем.
Зазвичай різниця між календарями, а отже між святкуваннями Пасхи налічує тиждень. Хоча все знову ж таки залежить від вирахунків повного місяця. Річ у тім, що для повного місяця є одна умова – він повинен бути не раніше за весняне рівнодення. Так ось, за григоріанським календарем рівнодення збігається з астрономічним. За юліанським через похибку – на тиждень пізніше.
Саме це і створює дисонанс у датах святкувань.
В Україні уже неодноразово розглядали перехід до єдиного календаря та святкування Великодня разом з усім світом.
Цікаво тільки, що зараз церкви мають вебсайти, електронну пошту, онлайн-трансляції та рахунки у банках, але удосконалити календар, щоби церковний повний місяць збігався з астрономічним, чомусь досі не можуть, користуючись похибками минулого.
За яким календарем Великдень святкуєте Ви?
Чи бажаєте об’єднання празникувань з рештою світу?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!