А що думаєте про щасливі фото в мережі під час війни?

Сучасний світ – це життя напоказ.

Пішов у кафе – фотографуєш каву і їжу, сходив на манікюр обов’язково треба тицьнути нігтя в камеру. А якщо вже взяли заміж, народилась дитина чи ви поїхали закордон, то буде мільйон фотографій з різних ракурсів.

Порадіти тихо? Та ну, це ж так ніби й все пройшло мимо! Як можна “злупити” кілограм полуниці й не викласти це в Інтернет? А як можна залізти в ріпак, макове поле, піти збирати чорницю до лісу і не сказати про це?Я теж хотіла гарну фотографію у сонячному ріпаку. Але виявилось, що там так запаморочливо гули бджоли й запах у нього такий п’янкий… Що набагато приємніше було просто насолоджуватися цією красою, закинувши телефон десь далеко.А для чого показувати своє щастя взагалі? Бо у вас його багато і конче треба поділитись? Навряд чи, комусь легше від того, що ви на Ейфелевій вежі чи чоловік подарував вам новий перстень. Хочете ділитися щастям, то купіть у старенької бабці яблук, дайте безхатьку кілька гривень, усміхніться комусь. Або заведіть собі кішку: вона два рази в рік буде народжувати кошенят, а ви віддаватимете їх людям і будете ділитися муркотливим, м’яким реальним щастям!

Пошепки

Мене особливо вразив один луцький “бізнесмен”: так щиро ділиться фотками себе і жінки у Венеції, Відні, Будапешті… Беріть, людоньки, радість – не шкода! А сам зарплату працівникам затримує, видає її так, ніби робить величезну послугу, оплачує наполовину менше, ніж обіцяв… А, може б, він замість своєї щасливої пики краще б найманим робочим премію дав або принаймні не обманював їх? Ні, якось не “того” ? Хто дізнається, що ви добру справу зробили, якщо не буде відео, фотки й поста в мережі? І не цікаво, навіть.А парочки, які викладають мільйони “мімімішних” фото? Особливо мило, коли вони вітають один одного в мережі та шлють смайлики, живучи разом. Вони дома не ночують і змушені спілкуватись у мережі? Чи любити тихо тепер не в моді?Щастя – це добре. І його прагне кожен.

Але на Землі мільйони нещасних, самотніх, втомлених, ображених, хворих. Від вашого щастя їм не легше. А іноді й важче, щоб хто не казав. Зате їм стане приємніше від вашого доброго слова, маленького дарунка, банального жесту від серця. Робіть когось щасливим не тому, що це в тренді. А, тому що від цього всім стане ліпше на душі.

А що думаєте про щасливі фото в мережі під час війни? Доречно чи не доречно таке публікувати?

Більше цікавих життєвих історій тут – https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Soffi
Adblock
detector