Визнавати це не дуже приємно, але правди ніде діти – хазяйка з мене нікудишня. Склалось так, що я готувати я геть не вмію, то і що з того? Син мій таку жінку знайшов, яка краще, аніж в ресторанах куховарить!
Звісно, мені це сподобалось одразу, тому в гості ми до них забігали частенько.
– Ой, Марино, оце вже дав тобі Боженька талант. Таких кручеників я зроду не їла! Навіть як на хрестини ходили, то все одно не так смачно частували. Еге, Максиме? – запитала я чоловіка.
– Еге. Аби оце тільки більше, бо поставила на стіл, наче вкрала, – пожартував мій чоловік.
– Дійсно, якось ти наче пожаліла цього разу. То може хоч на десерт щось є? А то ж не наїсися такою порцією, – сказала я відверто невістці.
Раніше вона завжди цілу поляну нам накривала, навіть якщо це просто вечеря. А тут на річницю свою поскупилась: з двадцять кручеників, дві порції голубців, десять котлет по-київськи, три салати та риба печена. Що ж тут їсти на чотирьої? Так тільки, облизнути ложку та й по всьому.
Ми з чоловіком сиділи, чекаючи чогось солоденького, щоб закусити, а невістка щось навіть не збиралась з-за столу вставати.
– Марино, то ти чула чи ні? Торт буде? Чи може хоч тирамісу якесь? – запитала я ще раз.
– Ні, більше нічого не буде. І з собою я теж сьогодні нікому нічого не кладу, – відповіла невістка зверхньо.
– Як це так?! – не змогла я стримати обурення. – Де ж це таке бачено, щоб після свята із собою нічого не давали? Хіба оце така ти хазяйка? То як дізнається хтось – такий сором буде!
– То ви не розказуйте, щоб соромно не було. Ви до нас із пустими руками ходите, до себе ніколи не запрошуєте. Скільки разів цього тижня в нас вечеряли? 5 чи 6? А знаєте, скільки на такий стіл грошей іде?
– Та наче ти ті гроші заробляєш! Андрію, ану скажи щось своїй жінці! – звернулась я до сина. – Де це таке бачено, щоб свекрусі зі свекром отаке прямо в очі казали?
– А в чому вона помиляється, мамо? Вас щоб прогодувати, на третю роботу йти треба. Я не хочу, щоб для ваших животів моя дружина днями на кухні простоювала.
Це вже взагалі всілякі межі перейшло! Мало того, що ця Марина нас так образила, то вона ще й сина мого проти рідних батьків налаштувала! Я завжди знала, що з того шлюбу нічого путнього не вийде, а тепер ще раз у цьому переконалась.
Я сказала їм, що ноги більше моєї в тому домі не буде! Але от пройшов уже тиждень і я не знаю, що його робити: сама я приготувати нічого не можу, бо мої кулінарні шедеври навіть собаки не їдять, а в жодному ресторані так смачно не приготують, як у Марини. А якщо і зможуть – ціну таку запросять, що і їсти перехочеться.
Як тепер бути – не знаю. І смачненького хочеться, і вибачатись я не збираюсь.
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Що робити в такій ситуації?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!