– А що, якщо вона сама вдома завдасть собі шкоди, чи загубиться дорогою в магазин? – переконувала чоловіка я

У мене зі свекрухою завжди були хороші теплі стосунки. Я люблю і поважаю її. Вона подобалась мені ще тим, що ніколи не нав’язувалась своїми порадами, які так часто полюбляють давати батьки.

Але коли постало питання, щоб вона переїхала до нас назавжди, я була проти. Поясню чому! Мені здається, що причина достатньо вагома.

Свекруха вже на пенсії. І в неї почались проблеми, пов’язані з її віком. Лікар сказав, що це деменція, а з часом жінка потребуватиме догляду та нагляду.

Звісно, це сумно. Але перше, що спало мені на думку – знайти їй хороший дім для людей похилого віку. Я прекрасно розуміла, що ні в мене, ні в чоловіка не вистачатиме часу доглядати Олену Михайлівну.

Ми з Іваном працюємо до вечора, у нас двоє синів. Я як жінка не хочу, аби мої діти росли у стресі, бо деменція матиме свої наслідки. Чоловік цього не сприймає.

Я пояснювала йому, що ми не зможемо надавати їй належної уваги та догляду.

– А що, якщо вона сама вдома завдасть собі шкоди, чи загубиться дорогою в магазин? – переконувала чоловіка я.

– Такого не буде! Я не порушу обіцянки батька! Я пообіцяв, що не кину матір, тим більше не віддам її в якийсь там будинок, щоб вона доживала своїх днів.

Іван був дуже категоричним.

– Як ти думаєш скільки років це триватиме? – якось спитала я.

– Не важливо, скільки їй відведено, – холодно відповів той.

– Я готова платити більше, щоб вона була під наглядом у спеціалістів! Зрозумій, що ця хвороба не виліковна! З кожним роком буде тільки гірше!

– І що? А ти б віддала свою матір чи батька?

– Так! Я не бачу тут нічого ганебного! Це не означає, що ми не будемо до неї приходити! Ми вдома їй нічим не допоможемо! І сини будуть бачити, як щодня їхній бабусі стає гірше.

Сватки в домі до тепер. Чоловік навіть не збирається враховувати мої слова. Я вже не знаю, як ще з ним говорити та як переконувати.

Йому матір важливіша за дружину та дітей?

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився з нами читач сторінки “Пошепки”. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Напишіть свою історію і команда наших редакторів поділиться нею з іншими читачами. Надсилайте на пошту [email protected]

Напишіть нам в коментарях у Facebook!