Краще б мене не злила свекруха.
Іванні Йосипівні завжди все не подобається, не розумію, от вона ж сама мені скаржилася, що не має часу нічого робити, бо чоловік лікує шлунок в лікарні, постійно потрібно його супроводжувати. Я вирішила не сидіти склавши руки, тому спеціально відпросилася з роботи, щоб зробити батькам чоловіка приємне.
Взяла в чоловіка ключі від батьківської оселі, накупила продуктів, помила все в холодильнику, викинула з нього два пакети сміття, там був борщ на копчених ребрах, гострі соуси, смажені пиріжки. Свекру такого взагалі не можна. Натомість я зварила овочевий суп, картоплю пюре, приготувала рис та рибу запекла.
Склала все в холодильник, прибрала після себе, ще й поскладала в кухонних ящиках. Придбала нові ганчірки, рукавички для рук. Їй потрібно дбати про своє здоров’я, може, взагалі краще викинути засіб для миття посуду, а принести гірчичний порошок, вона мені сама так радила.
Потім пішла в спальню, поміняла постіль, витерла порох, придбала новий килимок в передпокій, а старий викинула. Роблю все, як Іванна Йосипівна робить у нас. Після прибирання свекруха ще й бере і бризкає по квартирі духами, щоб був приємних запах. От я і теж так зробила.
От я сиджу ввечері й чекаю на подяку, однак у відповідь почула лише крики, що мені не потрібно було пхатися. Я не розумію, свекруха сама завжди розповідає, що в сім’ї вони дбають один про одного, тому тепер живу також за цими правилами. Іванна Йосипівна мені всю мереживну білизну замінила на бавовняну, бо я ще маю онуків народжувати.
Нещодавно також приїхала з роботи, а свекруха сало, що моя приготувала моя матір, викинула й свою індичку поставила. Бо сало – шкідливе. За добро я теж вирішила відплатити добром. Іванна Йосипівна завжди в нас порядки робить, цілу суботу господарює, а про свою домівку геть забула. Тому я тепер буду допомагати.
Іванна Йосипівна була така зла й попросила сина повернути їй ключі, натомість я теж сказала попросила аналогічно віддати наші ключі. На що почула відмову. Ну нічого, я вже встигла зробити дублікат, адже свекруха, напевно, образилася, бо я допомогла лише один раз, а тепер буду так робити завжди.
Як то кажуть, як ви до нас, так і ми до вас. Не дарма ж мене мама вчила, що за добро треба платити добром.
Хіба ж я погана невістка?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!