Я вже не знаю, що має статися, щоб свекруха нарешті від мене відчепилася. Від самого нашого знайомства дихати мені не дає. Костя попередив, що вона не проста жінка, та я така людина, що з усіма спільну мову знаходжу. Та це не той випадок.
– Не буде вона нормальною господинею! Подивись, прийшла до мене знайомитись і навіть нічого не приготувала!
– Мамо, хіба це так важливо?
– Звісно, слухай неньку, бо пошкодуєш!
Далі кожна зустріч з нею перетворювалась на допит. І врешті я втратила бажання бачитись взагалі. Коханий все розумів і ніколи не наполягав. Спочатку ми вирішили офіційно не розписуватись і звісно, що це страшенно дратувало свекруха.
– Хто ж так живе? Сором якийсь.
– Мамо, штамп не важливий!
– Еге ж, ти того не розписуєшся, бо розумієш, що можеш кращу знайти!
Та мене її думка не цікавила. А тоді почалась війна і Костя вирішив йти захищати нашу країну. Та спершу він вмовив мене узаконити наші стосунки.
– Зрозумій, мені так спокійніше буде! Вдома чекатиме не просто кохана, а дружина!
Я погодилась, чим знову викликала хвилю обурення його мами. Вона вважала, що я примусила Костю розписатися, усе через виплати, котрі дадуть в разі загибелі чоловіка. Коли я це почула – не витримала.
– Що у вас в голові коїться? Як взагалі можете таке казати?
– А що, правда очі коле?
Тоді ми вперше серйозно посварилися. Та було не до того, страшенно переймалась через коханого. Крім того, всього через місяць я дізналась, що вагітна. Уявіть, як це. Початок війни, чоловік на фронті та дитина. Було вкрай важко. Та найгірше, що я залишилась сама. Мої батьки далеко. Вкрай потребувала підтримки.
Згодом я народила донечку. Костя навіть приїхав на кілька днів. Це було таке щастя. Він просив свою маму, щоб допомагала мені, і вона стверджувала, що мало не щодня приходила сидіти з дитиною. Хоча за весь час вона лиш раз приїхала, подивилась на онуку і з відразою сказала, що вона на мене схожа.
Згодом Костя поїхав. За цей рік я вже звикла з усім справлятися. Навіть не прошу про допомогу. І ось днями мені зателефонував чоловік. Він був розлючений:
– То он як ти поводишся, доки твій чоловік життям ризикує?
– Ти про що?
– Я все знаю. Не бреши мені!
– Я нічого не розумію.
– Тебе бачили з іншим і не раз.
– З ким?
– З чоловіком.
– Хто бачив?
– Мама.
– А, то так і кажи.
Тоді я збагнула, що свекруха шпигує і бачила, як до мене приїжджає мій троюрідний брат Ілля. Він нещодавно переїхав в наше місто з дівчиною. Я допомогла їм знайти житло, а він охоче приходить, як мені щось треба. А це буває часто, адже більше нікому виконувати чоловічу роботу.
Я з того всього посміялося, та насправді було дуже неприємно, адже Костя повірив. Не знаю, як після цього спілкуватися зі свекрухою і взагалі чи можливо мати нормальні взаємини з такою людиною?
Вибачте. Даних поки немає.