– Або плати оренду, аби забирай речі та провалюй геть, – дорікала мама моїй колишній жінці. Адже я залишив Ользі квартиру, про що дуже шкодую

Я хотів створити міцну та справжню родину. У мене з Ольгою 3 діток, сини та донечка, всі майже одного віку. 

Однак стосунки з жінкою за останні роки сильно зіпсувалися. Ми сварилися через гроші через мою роботу та дітей. Якщо я повертався додому пізно – то Ольга дорікала що в мене родина на останньому місці. А якщо на вихідні залишався вдома – то все я ледацюга, не хочу заробляти гроші. 

Я часто їздив ночувати до друзів чи в готель. Однак, розумів, що ці сварки до добра не доведуть і першим запропонував розлучитися. Зібрав всі речі, залишив жінці гроші на дітей та переїхав до своєї мами. 

– Ти їй мою квартиру залишив? Здурів чи що?

– Мамо, а куди я Ольгу відправлю? На вокзал вижену чи що?

– Не знаю, куди саме, але точно не в моїй квартирі. Ти їй просто так вирішив мою трьошку віддати? 

Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi

Так, та квартира, у якій ми жили – це власність мами. Перед весіллям вона зробила нам гарний ремонт, привезла меблі та нову сантехніку. Там один телевізор вийшов у дуже кругленьку суму. Моя мама могла дозволити такі дорогі речі, адже працювала на заробітках в Італії. 

І коли народилися дітки, то мама передавала нам з Італії гроші, гостинці, одяг та різні подарунки. Звісно, як приїздила в Україну – то постійно няньчила онуків, гуляла з ними в парку, щодня у гості приходила. 

Декілька років тому вона вирішила вже зав’язати із заробітками:

– Поки я там чужих дітей няньчу, то рідних онуків місяцями не бачу. Хіба так можна? Аж серце кров’ю обливається. 

– Так повертайся. Малі за тобою дуже скучили. 

Пошепки

У мами була ще квартира, але на 2 кімнати, дісталася від покійної родички. Вона приїхала, зробила там ремонт. До речі, їй вдалося тут відкрити невеличкий магазин з продуктами з Італії, знайомий возить до міста. 

І мамі дуже не сподобалося, що я віддав колишній жінці квартиру:

– Ти знаєш, як я важко працювала тоді на заводі, аби нам житло дали? Згадай, як ми тоді жили в гуртожитку. Я так довго меблі обирала!

– Але куди я вижену Ольгу та дітей?

– Хай до своєї мамці повертається у село. Ні копійки не дала на весілля чи на ремонт. То тепер ще й квартиру на халяву має. Теж мені, атракціон щедрості!

Мало того, мама ще й сама вирішила поговорити з колишньою невісткою. Поставила умову – або вона платить оренду за квартиру або ж переїжджає геть. Ольга заробляє не багато, тільки 12-14 тисяч. Я ще раз на тиждень даю їй гроші, аби купила продукти чи діткам одяг на зиму. 

Так от, через ту розмову Ольга дуже образилася на мене та маму. І тепер забороняє мені бачитися з дітьми, хіба по телефону розмовляємо. Звісно, родичі та друзі в курсі про цю історію. Хтось мене підтримує, хтось навпаки каже, що я дуже погана людина. 

Навіть теща до мене дзвонила та сварилася:

– Та в тебе серця нема, раз ти дітей без даху над головою залишаєш!

Але, якщо чесно, я розумію, чому мама так вчинила. По суті, Ольга їй ніхто вже. І чому якась жінка має там жити? Я сумлінно даю гроші діткам, дбаю про них. А вона так ображається! 

Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Daryna
Adblock
detector