– Аби на твій будинок ракета впала! – кричала сестра, яка живе у Сімферополі. Я була шокована з такої поведінки рідної людини

Моя двоюрідна сестра ще у 2012 переїхала до свого чоловіка у Сімферополь. І ми з батьками та бабусею часто приїздили до Роксолани у гості на літні канікули, відпочивали на морі. Сестра нас гостинно приймала, щоразу передавала гостинці та сувеніри.

А коли почалося АТО, ми з Луганська виїхали до Дніпра з батьками та бабусею. Чесно, місто не вибирали, просто переїхали туди, де було набагато безпечніше. У Дніпрі я познайомилася зі своїм чоловіком Назаром, вийшла заміж, народила діток. 

Після того, як Крим анексували, Роксолана трохи змінилася. Почала нам казати всю ту російську пропаганду, яку чула по телевізору. Що Крим завжди був російським, що України, як незалежної держави, не існує. Вона на тому меморандумі голосувала за те, аби Крим став проросійським. 

І на фоні цього наші стосунки з сестрою трохи зіпсувалися. Ми вже не хотіли до них їздити у гості, спілкувалися по телефону і виключно на свята. Тільки тоді Роксолана все одно намагалася мені довести, що має рацію. Через це вона навіть посварилася з моїм Назаром, бо він досить такий гострий на язик чоловік.

Знаєте, ми з чоловіком звикли, що треба трудитися. Хочеш квартиру чи машину – зароби, для діток гроші відклади. Мій Назарко навіть їхав до Німеччини, аби гроші заробити. Звісно, було важко, але ми трудилися на благо родини. Купили будиночок на 2 поверхи, нову машину, відкрили власний бізнес з виробництва кованих виробів. 

Ще перед війною до мене зателефонувала Роксолана. І не для того, аби нахвалювати проросійську владу.

– Слухай, ти ж знаєш, що у нас тут криза страшенна. Можеш позичити гроші? – жалісливо просить у слухавку. 

А сума була чималенька – 3 тисячі доларів. Однак, стало щиро шкода Роксолану та я надіслала гроші їй на картку. Думала, що хоча б таке горе нас знову зблизить і ми почнемо далі нормально спілкуватися. 

Потім ми всі знаємо, що почалося. Не буду за це розписувати, знову негатив наганяти. Однак, з Роксоланою у нас знову стосунки зіпсувалися. Вона зателефонувала десь на початку березня того року і сказала, що нас прийшли рятувати від клоуна Зеленського та гнилої Європи. Я просто кинула слухавку. Ще й заборонила батькам з нею спілкуватися.

Роксолана мовчала багато місяців. Та я сама забула про її існування, навіть видалила з друзів у Фейсбуці. Але тиждень тому вона мені зателефонувала:

– Ваші вояки нам скоро тут все розбомблять

Пошепки

– Та ти що, а у Бучі та Ірпені що ваші зробили? 

– Софіє, ти не насміхайся! Мене та чоловіка з роботи поперли, нема за що дітей годувати!

– Ну ти ще про борг не забувай.

– Який борг? Тобі приснилося чи що?

– Ти в мене позичили 3 тисячі доларів. Невже забула? 

– Я такого не пам’ятаю. От через вас ми, прості люди, страждаємо. Аби на твій будинок ракета впала!

Ми з Роксоланою лаялися, як ті собаки в селі. Що я її добірною лайкою посипала, що вона мене добре матюкала. Потім у мене вже не стало нервів та я просто заблокувала її номер. 

Але батьки на мене ще й образилися, ви уявляєте? Кажуть, що Роксолана наша родичка і ми повинні підтримувати спілкування надалі. Навіть, якщо вона іншої думки про війну.

Тільки мені на голову та дуристика не налазить. Ну от як далі спілкуватися з такою хворою істото, поясніть? Я вже сама не вірю, що такі люди, як Роксолана зміняться. Хай пакує валізи та дує на ті російські болота. А Крим скоро стане українським. 

Слава Україні!

А Ви маєте родичів, які підтримують агресора? Що вони Вам говорять? 

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Напишіть нам в коментарях у Facebook!