Скільки живу, а одного зрозуміти ніяк не можу: чого люди думають, що їм хтось щось винен?
У нас ця проблема вилізла, коли свекруха почала збиратись у якийсь санаторій. Ми б то і не проти – нехай їде та відпочиває. Але ж вона думає, що ми їй цю поїздку оплатити повинні! Бо, бачте, моїй матері гроші ми даємо, значить і їй мусимо дати.
От тільки моя мама гроші ці отримує за роботу!
Я в декреті встигла посидіти 3 місяці. А потім подзвонив мені начальник та й сказав, що як не вернусь зараз – взагалі про цю роботу забути можу. Та я ж не для того скільки років там горбатилась, щоб за один день втратити все!
Пояснила мамі ситуацію, а вона й сказала, що немає чого тут думати.
– Я знаю, як воно все. Як хочеш чогось добитися в цьому житті – іди на роботу. Кинеш зараз все – ще триста разів пожалкуєш, сама знаю. А з малою я посиджу. Я ж теж мама!
Яка ж я їй була за це вдячна! Уже через два місяці ми запустили дуже успішний проєкт і зарплату мені підняли ледь не вдвічі. Навіть чоловік мій тепер заробляв менше.
Перше, що я зробила – виплатила зарплату мамі. Вона хоч і впиралась, але я пояснила, що нянька зараз коштує дорого. А їй гроші теж зайвими не будуть.
От і повелось якось так з цього дня: мама дитину глядить, куховарить й прибирає, коли встигає, а я за це їй плачу чималі гроші.
Свекруху ж з онучкою не допросишся посидіти. Раз мама моя захворіла і попросила Тетяну Іллівна, аби та її замінила. То ми ще кілька тижнів слухали, які ми погані батьки! І взагалі – вона своє вже відгляділа.
З того дня ця тема взагалі більше не зачіпалась, кожен жив сам по собі.
А тут вона заявилась і випрошує в Назара 20 тисяч на поїздку! От тільки не знає вона, мабуть, що в нього з роботою зараз проблеми. Гроші такі тільки в мене є.
– Слухай, Марино… Тут мама хоче поїхати кудись з тіткою Тамарою… Відпочити, повітрям дихнути свіжим. І їй дуже-дуже гроші треба. Може, давай ми трохи поможемо, чим зможемо, га? – запитав у мене чоловік за вечерею.
А я тільки посміхнулась. Через кілька секунд подзвонила до свекрухи і виказала все, що вже кілька років в собі носила.
– Слухайте, Тетяно Іллівно. Мені тут сорока на хвості принесла, що не все у вас із грошима в порядку. Каже, хочете ви відпочити. А від чого ж ви втомились? На пенсії сидіти? Я вам от що пропоную: прийдіть до нас, посидьте з єдиною онучкою місяць. Я порахую, на скільки ви роботи наробили, та й заплачу вам, як годиться. Ви ж хотіли грошей, як і мама моя. То й робіть так само!
У відповідь я не почула нічого, тільки тишу. Мабуть, не до душі нашій відпочивальниці такі варіанти.
Чоловік тепер ходить ображається на мені, та що мені з того? Лежачого хліба ніде нема.
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
А ви б дали свекрусі грошей?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!