Синові Андрія виповнилося шість років, але з матір’ю вони не спілкуються, оскільки одразу після народження дитини Олена забрала сина закордон. Спочатку Андрій допомагав матеріально Олені, присилав гроші, а буквально рік тому вона зателефонувала йому та сказала, що виходить заміж, тому його допомога більше не потрібна. Андрій дуже образився, тому перестав присилати гроші та й життям сина цікавитися.
Зараз його нова дружина Марина часто говорить про те, що хоче дітей. Андрій не проти, але все частіше він починає згадувати сина. Ось і вчора дружина знову підняла тему про дітей.
– Андрій, давай я перестану приймати ці таблетки, я дійсно хочу дітей.
– Без проблем, – відповів Андрій, думаючи про своє.
– Ти думаєш про щось своє, а мене не слухаєш – обурилася Марина, – що з тобою відбувається?
– На роботі є багато нюансів, – відсторонено відповів Андрій.
–Ну гаразд – злісно сказала Марина.
Андрій хотів розповісти Марині про сина, але не знав, як вона на це відреагує. Минув тиждень і на його телефон надійшло повідомлення з незнайомого номера.
«Андрій, Терміново набери мене. Олена» Прочитавши повідомлення, Андрій тут же передзвонив за номером телефону.
– Привіт, це Андрій.
– Рада, що ти зателефонував – відповів колишня, я зараз в Україні разом з Сашею. У нас виникли деякі проблеми, я б хотіла з тобою зустрітися і все обговорити. Андрій погодився. У кафе Андрій приїхав вже через 20 хвилин він побачив за столиком біля вікна Олену та хлопчика.
– А ось і мій синочок, – сказав він, підходячи до столика. Олена одразу піднялася та додала.
– Привіт, у мене до тебе справа! – схвильовано сказала вона.
– Що трапилося? – запитав Андрій.
– Ми з моїм чоловіком вирішили поїхати волонтерами в Африку, але дітей туди категорично заборонено брати. Генрі мені пропонував його віддати на деякий час в пансіон, але я не хочу його залишати з чужими людьми. Я спочатку хотіла віддати його своїй мамі, але через своє погане здоров’я, вона з ним не впорається. Тому я подумала про тебе.
– Я можу забрати сина до себе, але ви на довго? – запитав він.
– Думаю, що точно на два роки – зніяковіло сказала Олена.
– Зрозуміло, – відповів Андрій.
– Сашко, будеш жити у мене? Ти знаєш хто я? – запитав він сина.
– Ти мій батько, мені мама розповідала про тебе, а у тебе є іграшки і планшет?, – запитався малий.
– Ні, але ми тобі обов’язково все купимо, – сказав Андрій.
– Добре, тоді я буду йти, у мене вночі рейс, – сказала Олена, встаючи. Вона обняла сина, поцілувала його.
– Будь чемним хлопчиком, – сказала вона, – я скоро приїду і привезу тобі подарунок.
– Домовилися, – сказав Саша.
Коли Андрій разом з хлопчиком повернулися додому, то не застали дружину вдома. Через годину вона прийшла з покупками. Зустрічати її вибіг Сашко. Марина не могла зрозуміти, що відбувається.
– Тато, а куди мені покласти печиво? – запитався хлопчик.
– Поклади на стіл, – сказав Андрій, дивлячись злякано на дружину.
– Тато? Це що, твій син? – здивовано запиталася дружина.
– Так, у мене є син, йому шість років. Він весь цей час жив з моєю колишньою дружиною в Америці, а сьогодні вона зателефонувала та попросила його забрати, бо їде надовго по роботі.
– У тебе є син, і ти мовчав! – крикнула Марина.
– Я дуже боявся, що ти мене не підтримаєш.
– Сашкові виповнилося вже цілих шість років, не розумно ревнувати до минулого. Але ти смішний в мене. – Сашко, пішли мити руки і я приготую тобі вечерю! – крикнула вона до Сашка. Андрій радів, що тепер все стало на свої місця.
А вам сподобалася історія?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!