Бабуся не могла стримати сліз. Біля порога стояла сумка з речами. Ігорко заліз на руки, обхопив рученятами за шию і кричав

Антон – інженер, раніше працював заступником директора на одній фірмі, от в сусідньому районі його компанія взялася за будівництво новобудови. Це ще було п’ять років тому. Хлопець часто їздив туди у відрядженнях, а згодом познайомився з Іриною. Звичайна дівчина, нічого особливого, саме таких він шукав кожного відрядження, щоб не бути наодинці й весело провести  дні. А що в цьому поганого? Він неодружений, може собі дозволити. 

Ірина потрапила в його полон, дівчина закохалася з першого погляду, думала, що ось він її єдиний. Однак пройшло декілька тижнів й Антон повернувся в рідне місто, хоча і наобіцяв Ірині золоті гори. 

Пройшло ще три роки й Антон вирішив пов’язати своє життя з Уляною – донькою господаря фірми. Тоді було не зрозуміло, чи дійсно кохає він цю дівчину, чи це все з користі. З часом хлопцю дійсно стали не цікаві інші дівчата, припинив гуляти, напевно, дійсно закохався. Почали планувати дитину, однак нічого не виходило. Згодом Уляні поставили страшний діагноз – вона не зможе мати дітей. 

Чоловік був розчарований, однак у всьому підтримував свою дружину. Одного дня до Антона зателефонували з органів опіки й сказали, що у нього є син, і він може всиновити його. Чоловік розповів про це Уляні, вона не влаштовувала скандали, а мовчки одяглася й сказала, що не можна залишати хлопчика, не все під силу. У свідоцтві про народження батьком  був вказаний Антон, так вони його і знайшли.

Вони поїхали за дитям…Хлопчик обійняв літню жінку руками й плакав: 

Пошепки

– Не відпускай мене, бабусю…

Антон розумів, що не може ось так відірвати дитину від рідної людини, потрібно, щоб син до них звик. Уляна тоді стояла  й спостерігала за цієї картиною, а потім вхопила Антона за руку: 

– Коханий, це наш шанс відчути себе батьками… Я не поїду без цього хлопчика додому, можна взяти і його, і бабусю до нас. Хіба ж ми не будемо тоді великою і щасливою родиною?

Разом вони живуть вже два роки, бабуся пройшла лікування і їй зараз дійсно краще, хлопчик називає Антона й Уляну батьками, і вони дійсно дуже щасливі. Як, на вашу думку, склалося подальше життя цих людей?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

U2
Adblock
detector