Мій старший брат Володимир залишився жити у селі, повернувся додому після навчання в університеті. Казав, що місто йому не до душі та в хаті спокійніше. Потім одружився, його жінка, до речі, з сусіднього села.
Я ж після 11 класу вступила до Львова. Мені так сподобалося це місто, от наче закохалася! Тим паче, тут знайшла свою найкращу подругу-одногрупницю Ліду, ми разом ходили на пари, готувалися до екзаменів. До речі, я на всі канікули залишилися в місті, бо вже мала постійну роботу, працювала офіціанткою.
А ще Ліда познайомила мене зі своїм братом Данилом. І зараз це мій коханий чоловік. Ось так круто змінилося моє життя у Львові.
І так минуло вже 15 років. Про маму та брата я не забувала, щосуботи приїздила у село, привозила подарунки. Брат з Оленою доглядали маму та вели господарку, а я інколи допомагала фінансово. Наприклад, оплатила матусі операцію в Києві, дала гроші на ремонт кухні та провели опалення до хати.
Ще минулого року мама зателефонувала до мене, казала, що треба серйозно поговорити:
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
– Ти ж не будеш ображатися на мене?
– За що, мамо? Що трапилося?
– Я от думаю, що з хатою робити. Ти ж в село не будеш повертатися. А Володька тут постійно крутиться, що ремонтує, майструє.
– Тобто ти хочеш на нього хату записати, та?
– На нього і на невістку.
– Мамо, я на спадок не буду претендувати, маю квартиру у Львові. Але ти точно хочеш Ольгу провисати в хаті? Не думаєш, що …
– Нічого поганого я не думаю. Документи вже всі готові, завтра поїду до міста.
Мама наступного дня переписала свою двоповерхову хату на Володю та невістку. Звісно, я не мала нічого проти, розуміла, що братові це житло важливіше. Але щось мене насторожило – наявність Ольги. Ну не знати, що зовиця вигадає.
І от після того випадку все в родині брата пішло шкереберть. Володя знайшов якусь молоду дівку у столиці, зібрав всі речі та чкурнув до неї. Тільки раз приїхав до села, аби підписати папери на розлучення.
Мені та іншим родичам Володя нічого не пояснював. Я спершу подумала, що це такий розіграш. Але зараз Володя одружений та вони чекають на малюка.
А Ольга часу дарма не гаяла, також знайшла заміну Володі. Почала водити до хати чоловіків, все село її обговорювало.
Мама через стрес почала важко хворіти. У неї з’явилися проблеми з печінкою та нирками, треба купувати дорогі ліки та здавати аналізи. Ольга раз через раз возила маму до лікарні, переважно допомагали сусіди.
Я про це не знала, поки сусідка, пані Василина не розповіла:
– Твоя мама сама воду тягає, їсти готує, корові сіно носить. А Ольга з Петькою собі шашлики смажить. Ще й змусила її платити порівно за комунальні послуги, уявляєш?! Все село пліткує про походеньки невістки.
Я одразу зателефонувала до колишньої зовиці, аби розібратися в ситуації:
– А я хіба повинна з твоєю мамою няньчитися, як з дитиною малою?
– Ти живеш у її хаті, треба мати якусь повагу до старої людини.
– Ну якщо ти не забула, то ця хата тепер мені належить! І взагалі, якщо ти так за маму переживаєш, то забирай її до міста, бо тут вона заважає.
Я була шокована від такого нахабства Ольги. Мало того, що влаштувала з хати якийсь бордель, то ще й маму виганяє.
Телефонувала до брата, просила допомоги. Але Володя сказав, що своїх проблем вистачає і заблокував мій номер.
Чоловік каже йти до суду та повертати законну частку.:
– Ти її так провчиш. Аби Ольга не сподівалася, що вийде всю хату забрати!
Я так втомилася з цих сварок. Але розумію, що просто так віддавати житло Ользі не збираюся. Це моя рідна домівка, я там виросла та народилася!
Головне, аби Ольга маму до інфаркту не довела. Бо інакше я її в могилу сама зажену!
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!