Я знайшов своє єдине кохання на просторах інтернету.
Мені дуже імпонувала зовнішність цієї дівчини, тому я написав їй повідомлення. Я був дуже щасливим, отримавши відповідь майже одразу. Ми спілкувалися в мережі понад місяць, після чого я запропонував їй зустрітися.
На що я чув постійні відмовки, хоча це мене ніскільки не насторожувало. Зараз так поводяться більшість дівчат, намагаючись заінтригувати хлопця. Потім ми почали спілкуватися по скайпу та обмінялися номерами телефонів.
Згодом я знову запросив її на побачення, на що Христина погодилася.
Я з нетерпінням чекав цієї зустрічі. Ніч перед цим днем була безсонною, адже всі думки були лише про неї. Я приїхав в зазначене місце раніше, а от Христина прийшла вчасно… і не одна. Пересуватися їй допомагала молода дівчина, яка була її сестрою. В результаті виявилося, що моя Христина була інвалідом.
Тепер у мене склалися усі пазли. Мені було ніяково, тому про це говорити я не став.
Вона виявилася чудовою дівчиною, про яку можна тільки мріяти.
Час на побаченні пролетів дуже швидко, адже спілкуватися з нею було надзвичайно цікаво. Було помітно хвилювання дівчини, але мене це ніяк не бентежило. В кінці вечора я поцілував Христину. Потім з’явилася сестра, яка забрала додому мого ангела.
Через декілька тижнів прогулянок я вирішив познайомити кохану зі своїми батьками. Я їх попередив про стан Христини, але вони не сприйняли серйозно цю проблему. Побачивши дівчину, мати зробила безглузде обличчя, а батько, після двох слів встав і демонстративно вийшов з-за столу.
Мені було дуже соромно за своїх батьків, адже такої реакції я не очікував. Весь вечір пройшов в напруженому настрої, а потім, коли я провів Христину, мати кинулася мені в ноги в сльозах. Вона благала мене забути про неї та знайти собі нормальну та здорову дівчину.
Після цих слів я мовчки зібрав речі та пішов з дому. Довгий час я не міг знайти собі місце, але згодом влаштувався на роботу, винайняв квартиру та забрав дівчину до себе.
Пройшло два роки після нашого одруження. Зараз ми виховуємо здорового однорічного сина та живемо щасливо.
З батьками ж спілкуюся лише інколи через телефон.
Я ще жодного разу не пошкодував про своє рішення.
А як би ви вчинили на моєму місці?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!
-
Харків. Відділення Нової пошти. Черга не стримує сміху…Старша жіночка після розмови з працівником пошти нервово ...Довелося спостерігати за цікавою ситуацією на відділення Нової Пошти... -
Коли вчителька читала на батьківських зборах твір про маму, то всі батьки плакали. А я ...Я ніколи та нізащо у світі не дозволю чоловікові перевіряти домашнє за... -
Заходжу у сільпо та ледь не плачу – а все через пляшечку молокаЗаходжу вчора у Сільпо та ледь не плачу від щастя - а все через одну п... -
Чого українським жінкам слід повчитися у італійок? 4 поради, які зроблять вас щасливішоюУкраїнки найкрасивіші у світі! І тут нічого дивного, адже всі доглядаю... -
Ні совісті, ні честі! Що хвилює українців, доки хлопці гинуть на передовійЧасом доводиться чути обурення чи просто дивну форму констатації того... -
Діти вирішили на мені зекономити і купили квитки на верхню полицю. Як я туди залізу ...Я почала розкладати свої речі на нижній поличці купе, аж тут до мене п... -
Дзвінок від сестри з Севастополя дуже мене потішив. З 2014 року мовчала, а тут вирішила ...До пенсії мені залишилось ще три роки. Чекаю на неї, як божу манну. Са... -
Моя мама написала листа родичці, яка проживає у Криму – ми плакали довгоНещодавно моя мама вирішила написати листа до своєї куми, яка підтриму... -
– У нас немає дочки! І ніхто в Україні на тебе не чекає!Олена познайомилась з Денисом на вечірці. Дівчина тоді поїхала в гості... -
Проживаю вже 6 місяців в Італії та помітила одну дивну звичку біженців. Чесно кажучи, вона ...Я біженка з Харкова. Дивом вдалося виїхати з міста 24 лютого, зараз пр... -
– Я втомилася від усіх людей, які нічого не знають! Проблема не у вчителях! Проблема ...Ліза Роберсон багато років пропрацювала у школі та висловила усе те, щ... -
– Дивлюся на ваш стіл і розумію, що тут немає що їсти. Це ви спеціально ...Про те, що у мого сина є дівчина я знала із самого початку. Вони разом... -
До нас переїхала родина біженців та я вирішила їм допомогти. Але така поведінка мене дуже ...Десь на початку березня до нашого будинку переїхала родина біженців. Я... -
Цього року в травні не стало моєї синьйори, за якою я доглядала останні 5 років ...В Італії працюю останні 15 років свого життя. Можна сказати, що мій ді... -
Три тижні не бачив рідних. Замість домівки – окопи, лінія фронту. Того дня чекали на ...Невелике село під Харковом. Вже третій тиждень тут. За цей час здаєтьс...