Батьки чоловіка наполягають на ДНК, мовляв, не впевнені у батьківстві свого сина – тепер боюся, що всі дізнаються правду

Не раз уже читала історії про важкі жіночі долі. Різне в житті буває. Але осуджувати нікого не бралася. Тому не знаю, за що тепер життя так повернулося до мене. 

Почуваюся винною. У душі розумію, що я дуже багато дурниць наробила. Завинила перед хлопцем. Точніше двома хлопцями.

Річ у тім, що я по молодості мала роман з двома хлопцями одночасно. Ну знаєте, як це буває. Гуляєш з двома, заміж ніхто не кличе, отже, і обов’язків ніяких. І так вийшло, що переспала я теж з двома хлопцями. Не одночасно, ясна річ. З проміжком у два тижні. 

А потім дізналася про вагітність. 

Тепер самі розумієте, що вгадати, хто із хлопців батько дитини дуже важко. Але я вирішила випробувати удачу. Спочатку сказала одному хлопцеві про вагітність. Він зник майже одразу. З ним усе ясно. Тоді пішла до іншого. На нього покладала більші надії, бо він порядних, а  отже відповідальність на себе візьме. Не прогадала. 

Він повірив, що дитина від нього. Я народила синочка. Ми зіграли весілля, почали жити разом. Але з кожним роком я брала до уваги те, що син стає дедалі більше схожим на іншого хлопця. Це помітили батьки чоловіка. Тепер вони наполягають на ДНК, мовляв, не впевнені у батьківстві сина. Ось так мій обман може вийти на поверхню. Я дуже переживаю. Сама не знаю, що покаже експертиза. Може, якось підробити тест? Чи сказати правду?

Що порадите жінці?

Варто сказати правду чи збрехати?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Ivanna

Копіювання з сайту заборонене. Авторські статті захищені DMCA.

Adblock
detector