– Безсоромна! Ти вкрала мого чоловіка! – Вона кричала на всю вулицю. А я стояла з сином на руках і не знала, куди втекти

Нещодавно зі мною така неприємна ситуація трапилася. Досі оговтатися не можу. Мені 22 роки, маю маленького синочка, якого народила від коханого чоловіка.

З Анатолієм я вже рік у шлюбі. Йому 35. Раніше ми побратися не могли, адже він ніяк не міг розлучитися. Його перша дружина – жахлива жінка. Маніпулювала ним, як хотіла, всі гроші витягувала, ще й зраджувала. 

 – Чого ти її не покинеш, – випитувала тоді я.

 – В нас діти, вона погрожує, що як я піду, не пускатиме мене до них, ще й розкаже свою правду.

Я розуміла коханого. Все ж діти ні в чому не винні. Тому терпляче чекала. А тоді завагітніла і він нарешті наважився на розлучення. Ви не уявляєте, як колишня виносила мозок моєму Толіку. І це разом з тим, що він їй квартиру погодився залишити. Далеко не кожній так щастить, погодьтесь. Та їй і цього було замало. Вона знайшла нашу адресу, приходила і кричала під вікнами. Я взагалі не розуміла, як можна так поводитись, вона ж сама зраджувала. Треба ж совість мати. Була б доброю дружиною – від неї б ніколи не пішли.

Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi

Та коханий запевняв, що все буде добре й мені не варто цим перейматись. Згодом я народила. Наші витрати суттєво зросли. Було важко, адже Анатолій виплачував чималі аліменти. Та його колишній цього було замало. Вона постійно дзвонила і вимагала ще. То синові нові кросівки, й неодмінно фірмові, то донечці танці оплатити. От як так можна, знає ж, що в нас дитина.

Пошепки

І ось якось нещодавно, я зустрілась із подругою в кав’ярні. Синочка взяла із собою. А коли поверталась з зустрічі до автівки – почула крик:

 – Безсоромна! Ти вкрала мого чоловіка! Як із цим живеш? – я озирнулась і побачила колишню свого Толіка.

 – Що ви таке кажете! Самі зраджували, треба було головою думати.

 – Це він тобі сказав. Ну-ну! залишив мене з дітьми ні з чим, з квартири вигнав. Хіба ж це чоловік? Але він і з тобою так вчинить! От побачиш! Завжди знайдеться молодша і гарніша.

Я тримала сина на руках і думала, що крізь землю провалюся. Мабуть, геть ця жінка збожеволіла. Та я нічого поганого не зробила. Хіба ж я винна, що в них не склалося? Як можна мене тепер принижувати?

Більше цікавих життєвих історій тутhttps://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

IrynaS
Adblock
detector