Напевно, така ситуація була в кожній українській родині – нахабні родичі. Не знаю, може це в нас такий менталітет поганий чи що? Бо щоразу дивуюся з розповідей подруг та колег. Але не думала, що колись сама писатиму сюди за підтримкою.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Місяць тому ми з чоловіком переїхали на нашу нову квартиру. До того аж 3 роки відкладали гроші, працювали, як ті коні. Звісно, тут без кредиту не обійшлося, взяли пару тисяч доларів під виплату. Але, на щастя, з ремонтом нам допомогли мої батьки. Мій татко працює майстром, тому зробив ліжко, стіл, крісла та ще поверхню для кухні.
І після переїзду до нас часто почала заходити у гості Руслана, молодша сестра мого Богдана. Перше вона ще телефонувала та запитувала, чи можна прийти на каву, приносила цукерки. Я радо приймала дівчину у гостях, пригощала домашніми стравами. Адже її університет у нашому районі.
Однак, потім Руслана просто сіла нам на голову. Ну інакше не скажу! Почала “позичати” мою косметику (яку, звісно, не повертала), одяг. І запитувала не у мене дозволу, а в Богдана:
– Ой, такі класні туфлі. Бодя, можна? Я через пару днів віддам.
– Та бери, нам не шкода.
Але потім вона повернула ці туфлі брудні та зі зламаною защібкою. Звісно, за ремонт не хотіла платити і доказувала, що взуття було вже пошкоджене. Дуже розлютилася і купила нову пару. Але вже ретельно заховала від Руслани.
Так у мене ще “зникла” сукня, ремінець та нові парфуми. Але декілька днів тому я побачила ремінець на джинсах Руслани. Та ще відчула аромат парфумів.
– Бодю, це не нормально. Я розумію, що Руслана хоче собі якусь косметику чи одяг. Але нехай сама відкладе гроші та купить!
– Вона студентка, ще й без стипендії. Звідки гроші візьме?
– Так нехай на роботу йде. Я цей одяг для себе купую. Скоро взагалі шафу на замок зачинятиму.
Богдан не розуміє мене в цій ситуації. Каже, що я просто жадіна і шкодую одяг.
Так це ще не все. Скоро свята, до Нового Року всі готуються. І на друзі покликали 31 грудня у гори, провести разом відпочинок. Поки ми ще вагаємося, бо це дороге задоволення. І не знати, чи вийде на роботі взяти відпустку.
Але Богдан про це розповів Руслані. І вона вигадала, що буде святкувати зі своїми друзями Новий Рік на нашій квартирі. Компанія, до речі. велика, бо запросила всю групу з університету.
– Ще чого?! Пускати цих дикунів до квартири я не збираюся. Ще все тут рознесуть!
– Та нехай прийдуть, ще на 1 ніч.
– Ага, ми в цю квартиру стільки грошей вклали не для того, аби якісь діти тут пили та гуляли. Ні, я забороняю.
– У мене такі самі права на це житло, як і в тебе. Невже ти так не любиш мою сестру?
Чоловік ніяк не може зрозуміти, в чому проблема. Для нього це нормально, що сестра ось так просить та керує. Наче він своєї думки не має.
На жаль, звертатися за допомогою до свекрухи марно. Бо для неї Руслана – то наче ікона Божа, вона її дуже любить.
Мені взагалі набридла ця історія з Русланою. Чому чоловік не може поставити на місце свою нахабну сестричку? Як мені з цим боротися?
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!