Біда прийшла звідти, звідки не чекали. Чоловік благає пробачити йому, однак я сумніваюсь чи варто?

Донедавна в нашій сім’ї все було добре. Квартира, робота, гроші — усе є. Лиш біда прийшла звідти, звідки не чекали… 

У своїх батьків я була єдиною дитиною і звісно вони мене дуже любили. Для нас сім’я завжди на першому місці. І це не просто слова, адже мама з татом вже понад 35 років разом у шлюбі й дуже кохають одне одного. Тому сімейні цінності важливими є і для мене.

Коли я виходила заміж за Тараса, то була впевнена, що у нас теж буде так. Тільки вже через 8 років, усе пішло не по плану…

Ми з Тарасом виховуємо донечку, якій вже 6 років. Працюємо на непоганих роботах, тож коштів, на щастя, нам не бракує. Тільки виявилось, чоловіку чогось тай бракувало. Я випадково дізналась про його таємний роман зі співробітницею. 

Найболючіше те, що я знаю її. Вона одружена жінка з двома дітьми, та ще й старша від Тараса на декілька років. Так, не заперечую те, що вона гарно виглядає, але ж і я завжди дбаю про себе і не вважаю себе якоюсь зачуханою. 

Коли я зізналась своїм батькам у тому, що сталося, вони були шоковані та пропонували мені свою допомогу лиш би я розлучилась зі зрадником. 

– Не буде життя зі зрадником! Переїжджай до нас, ми готові допомагати тобі з дитиною фінансово — говорив тато.

– Донечко, як шкода, що таке сталося… Таку красу подарував тобі Бог, а долі доброї не дав… —  плакала матір.

Вислухавши батьків, я вирішила, що таки поїду від чоловіка, не зможу продовжувати жити як ні в чому не бувало. Та тільки Тарас почув про розлучення відразу став просити:

– Кохана, дорога моя, я не знаю, що це сталося зі мною, бо люблю я лиш тільки одну тебе! Повір, я не мав на меті зради, але так сталося… Пробач, не покидай мене! Я люблю тебе і нашу донечку! Благаю…

Пошепки

– А як же вона…? —  далі запитувала крізь сльози я.

– Вона помирилась з чоловіком, у них знову все добре. А я зробив не обдуманий і дурний вчинок. Ще раз пробач… — повторював чоловік.

Одним словом, коли приїхав за мною та донею мій тато, я сказала, що залишаюсь з чоловіком. Нехай така ситуація в нашому житті буде вперше та востаннє. Однак татові таке моє рішення не сподобалось. На прощання він сказав в очі Тарасу:

– Ти її не достойний! 

Все б нічого, якби не виникла ще одна перешкода. Я погодилась пробачити та повернутись до Тараса за однієї умови, якщо він піде з тієї роботи. Тільки він категорично проти. 

– До чого тут робота? Чого я маю звільнятися? — обурено запитував він.

– Але ж там буде Жанна. Як після всього ви будете продовжувати разом працювати?

– Нормально. Це роботи не стосується.

Люди, тепер я почала сумніватись у тому, чи добре я зробила, що не послухала батьків та повернулась до Тараса. Чи не повториться знову усе це? Думка про те, що вони весь час там разом проводитимуть, точно не даватиме мені спокійно жити. Що мені робити?

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Soffi
Adblock
detector