Коли я народила першу донечку Віталіну, то одразу сказала, що бабусі не виконуватимуть роль безкоштовних нянь. Не хотіла їх турбувати через проблеми. Тим паче, що моя мама та свекруха вже у такому поважному віці.
Ми з чоловіком достатньо заробляємо та ніколи не просили у рідних гроші в борг. Так, всякі проблеми бувають у житті, але ми самі заварили цю кашу – ми маємо її розгрібати, як то кажуть. Перед тим, як я вийшла в декрет, ми відклали дуже велику суму грошей.
Звісно, бабусі та дідусі приносили нам багато подарунків. Я розуміла, що це вони від щирого серця роблять.
Але інколи і бабусям треба відпочити. Ну якщо вони на пенсії, то не означає, що з ранку до ночі повинні малюків няньчити. Треба і час на відпочинок та власне життя. Свекруха моя, наприклад, досі працює, тому донечок я вожу до неї на вихідні. І нам добре, і бабусі не важко.
А от мій молодший брат з жінкою цього взагалі не розуміють. Для них наша мама – це безкоштовна цілодобова нянька.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Народили трьох пацанів та мама має з ними сидіти. Бо, бачте, в садочку місць нема, а на роботу дітхалів не візьмеш.
Я б так не оборювалася, якби ці посиденьки не обходилися мамі в копійочку. Адже Роман привозить дітей мамі зранку і забирає ввечері. А вони їсти хочуть, якщо підуть в магазин і побачать іграшку – все, без неї не захочуть йти далі.
Раз мамі не вистачило грошей старшому на машинку і довелося до мене дзвонити, зичити. Я скинула їй тисячу гривень на картку, але попросила серйозно поговорити з Романом. Якщо він хоче, аби мама сиділа з малими – то, будь добрим, ну залиш гроші на шоколадки для синів. Мама на пенсії, їй кожна копійка важлива.
Але Роман тільки міг жалітися, що на роботі мало заробляє. Хоча сам нещодавно купив гарну іномарку з салону, а зовиця поїхала в тур Європою. Ось така “проблема” у родині брата.
До речі, старші племінники вже у такому віці, що можна спокійно в садочок віддати. І хіба на районі Романа один заклад? Там ще ого-го скільки садочків є, державних та приватних.
Мама вже й сама чудово розуміє, що брат просто хоче скинути на неї виховання дітей. Але не може сказати прямо “ні”. Ну і почала їздити в село чи на дачу до подруг.
Тоді вже братик вирішив, що варто і мені прийняти цю роль няньки. У суботу зателефонував:
– Слухай, нас у кафе запросили друзі. Посидиш з малими десь до годинки 9? А ми потім їх заберемо.
– Не знаю. У мене самої справ багато. І як ти хочеш, аби я за твоїми 3-ма бешкетниками слідкувала?
– Хіба тобі так важко?
Ось це так “заявочка” від брата. Ще й з таким обуренням сказав, наче я йому винна.
– Так, уяви собі, дуже важко! Думаєш, раз я твоя сестра, то все, можна дітей на мене кинути? Більше нічого не вигадав нормального?
– Так ми на 1 вечір.
– Мамі ти теж спершу казав, що то на 1 день. А тепер вона у вас нянька безкоштовна. Ні, Романе, ти дітей настругав – то ти їх і виховуй.
Братик одразу подзвонив мамі, аби на мене нажалітися. А коли почув, що вона підтримує мою сторону, то дуже образився.
Але, на щастя, після того випадку брат перестав що маму, що мене просити про допомогу. Тепер возить дітей до тещі. Ну, добре, що не до нас. І на тому дякую.
Онуки завжди мають бути в радість. А молоді батьки повинні розуміти, що бабусі чи дідусі не зобов’язані няньчити малих.
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!