– Ну ти що, не можеш сестрі допомогти? Так важко?
– Ні, Катю, не можу. Ти сама винна і сама маєш розібратися зі своїм чоловіком. Я у вашу родину не хочу пхати носа.
Моя сестра сама довела чоловіка до ручки, що він аж пішов з родини геть і зараз живе у своїх батьків. А Катерина тепер намагається його повернути. І мене у цю брудну історію вплутує.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Отож, 2 роки тому моя молодша сестра вийшла заміж. Наречений у неї звичайний хлопака, середньостатистичний українець. Юра працює у сфері ІТ, заробляє тисячу доларів в місяць. Ну і ще й свекри подарували молодятам двокімнатну квартиру. Правда, Катя такої щедрості не оцінила. Бо думала, що то новобудова!
– Це жах. Стара хрущовка на Левандівці. Ліфт смердить, кнопки випалені, сусіди всі якісь старигані.
– Доню, радій, що маєш свій дах над головою. Ти розумієш, скільки квартира коштує? Зараз люди роками на заробітках працюють, аби житло купити. А ти носом крутиш!
– Юра і так у них єдиний син, то могли щось нормальне купити.
Я щиро не розуміла таке невдоволення сестри. Ми з чоловіком самі собі заробили і на квартиру, і на машину. Так довелося брати кредит, оформляти іпотеку, мій Міша взагалі їхав на заробітки. Але ж нічого, якось вистачило у нас сили та розуму створити власну родину, пройти всі ті фінансові випробування. Я щовечора дякую Богові, що маю дах над головою, що ми всі живі та здорові.
Мій Міша починав працювати звичайним менеджером і за 10 років вже доробився до заступника директора. Він важко працював, постійно їздив на конференції та у відрядження. Ми могли тиждень не бачитися, бо я у Львові, а він у Києві чи Харкові працює з клієнтами.
Ще у грудні ми купили нову машину. Хороша модель, маленький пробіг, ще й коробка автомат. Добре відвозити та забирати дітей зі школи, у село до мами їздити. Місця багато, всі поміщаються. А багажник величезний!
І от 24 грудня ми приїхали якраз до мами на Різдво. Катерина аж у руки сплеснула, коли побачила нашу машину:
– Ну нічого собі, ось це так катера. Не те, що твоє діряве корито. Ми двічі заглохли, поки сюди доїхали.
– У твого чоловіка нормальна машина, чого нарікаєш. Всі автомобілі ламаються, то не вічний механізм.
– Ага, я не збираюся до кінця життя на його Опелі кататися. Кажу, що треба вже думати та купувати позашляховик. Але хіба з його зарплатнею ми можемо на щось краще сподіватися?
За столом Катерина продовжувала “нахвалювати” свого Юру:
– От моя подруга, Ірка, Новий рік святкуватиме в Єгипті, їй чоловік купив путівку. Класно, правда ж? А я далі 31 грудня стоятиму на кухні та салати нарізатиму.
– Ну ти не забував, що чоловік Ірини директор банку.
– І що? При чому тут гроші? Він її любить і тому дарує такі подарунки.
Катя працює в салоні краси, нарощує вії. Клієнтів у неї не так багато, 3 дівчинки вдень, може навіть і 1 чи взагалі нікого. І сестричка дотримується правила “зарплата чоловіка – родинний бюджет, зарплата моя – це моя”. Вона витрачала гроші на косметику, одяг, походеньки з подругами ресторан. Хіба інколи могла купити якісь продукти додому. А за все решту платив чоловік. У низ комуналка за воду виходила майже тисячу, бо Катя любить ледь не щодня ванну приймати.
Так от, ще 6 січня, на Водохреща, Катя та Юра дуже посварилися, знову через гроші.
– Він зібрав речі та поїхав до батьків. А мене залишив саму.
– І що ти від мене хочеш?
– Ну як що? Подзвони йому та поговори.
– Катю, ти на мене не ображайся, але Юра все правильно зробив. Ти жодного разу його не хвалила, не підтримувала, не казала, який у тебе чудовий чоловік. Я чула тільки докори через гроші. Повір, хтось зараз і на 5 тисяч гривень живе і не скаржиться.
– Ну капець просто. Сестра молодша в такій незручній ситуації, а ти навіть допомогти не хочеш!
Звісно, до Юри я не подзвонила. Навіщо? Аби він подумав, що я така сама прибацана на голову, як Катя? Але зате мама щодня телефонує до зятя та просить помиритися. Юра вже останні дні взагалі від неї слухавку не брав, а вчора навіть заблокував номер.
– Ну от що мені робити?
– Стань розумною жінкою. Тебе Юра стільки час забезпечує, а ти навіть спасибі не сказала. Хочеш, аби він повернувся – сама дзвони та проси вибачення.
– Ні, я не буду під ним так стелитися.
– Ну тоді сиди та скигли далі. У мене своїх проблем по горло вистачає.
Я щиро сподіваюся, що сестра дістане свій розум з сідничного м’яза та помириться з чоловіком. Юра дуже хороший, просто надто довго дозволяв Каті на своїй шиї сидіти…
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!